Іван Іванович Білик - Меч Арея

class="p1">Пришибити — прихистити

Прокоба — пророцтво

Прокудити — прогнати

Пря — бій

Рать — бій, ратитися — воювати, ратний — військовий

Рейтари, райтари — наймане кінне військо з германців

Ритор — оратор або учитель красномовства у Візантії та Римі

Різниця — кольчуга

Різноличний — різноманітний

Роб — раб

Роті ходити — присягатися

Руби — шрами

Рухо — хутро

Секатор — рубаюча зброя

Сириця — напіввичинена шкіра

Сита — безалкогольний напій з меду

Сікун — меч

Сіроманство — бідняцтво

Скітниця — скарбниця

Скорпідія — бойовий пристрій, обложна машина

Смерд — вільний селянин, що має свою землю С о л — посол Справа — обладунок

Стратиг — у Візантії намісник військово-адміністративного округу (феми)

Сулиця — металевий спис

Табула — гра, подібна до шашок, нарди

Тагма — велика військова частина, легіон

Таль — заручник

Тать — розбійник

Тетрамен — чорнило

Технітарія — майстерня

Тивун — управитель при дворі князя чи боярина

Тіпаниця — лихоманка

Трем — дріж, тремтіння, хвилювання

Тул — шапка

Урікати — присвячувати, обіцяти

Учта — урочистий обід; пошанівок

Xаратії (хартії) — державні грамоти

Хором — великий ошатний дім, палац

Циркусні бої — гладіаторські змагання

Чадо можеського шибу — хлопчик

Час — міра відстані, приблизно п'ять кілометрів

Челядник — слуга

Челядь — слуги

Черев'я — черевики

Чільник — зверхник

Чота — військовий підрозділ

Шопар — кабан, кнур

Ябеда — заява, прохання

Ябедник — той, що складає ябеди, писар

Язики — народи

Ясичі — давня назва аланів

Примітки

[1]

Н а в — мрець.

[2]

Одна з найвищих посад у давній Київській Русі.

[3]

Ч а с — міра відстані, приблизно 5 км.

[4]

Сарана.

[5]

Слово «гуни» слов'янського походження і в багатьох історичних джерелах пишеться з одним «н» (авт.).

[6]

Борошном називали взагалі харчі.

[7]

Волгу.

[8]

Т а л ь - заложник.

[9]

Єгипетська.

[10]

В е р е к т и — молотити, звідси вересень — місяць молотіння.

[11]

Тепер м. Очаків Миколаївської області.

[12]

Херсонес, або Корсунь, був коло теперішнього Севастополя, влежав до Візантії.

[13]

Писар.

[14]

Тут і далі цитуються слова, залишені давньогрецьким істориком Пріском, який жив у V сторіччі й відвідував столицю Аттіли.

[15]

Західна Римська імперія зі столицею в Римі. Східна імперія, зі столицею в Константинополі, теж звалася Римською, хоч насправді була грецька.

[16]

Гра.

[17]

Персія.

[18]

Чумацький Шлях.

[19]

Аргентум — срібло (лат.). Тепер Страсбург.

[20]

Майнц.

[21]

Кельн.

[22]

Мілані.

[23]

Тепер Орлеан, місто на вигині правого берега р. Луари.

[24]

Подібну промову, за свідченням історика Йордана, Теодорік виголосив і перед боєм з Аттілою.

[25]

Тепер Шварцвальд у Західній Німеччині.

[26]

Одні з найвищих посад великокняжого двору в стародавніх русинів.

[27]

Італієць.

[28]

Флагеллум — дрюк, бич, кий.

[29]

Дослівно перекладається: Божий Бич (порівняй: Богдан Гатило).

[30]

Лев Перший (лат.).

[31]

Ходити роті — клястися, присягатися.

[32]

Шовку.

[33]

Калімера — Ласкаво прошу!

[34]

Радій, пане імператоре.

[35]

Кало — добре (грецьк.).

[36]

Життя.

[37]

Мотузка.

[38]

Бібліотеки.

[39]

Тепер там початок вул. Володимирської, трохи вище від історичного музею.

[40]

Викуп, платня.

[41]

Тепер м. Вормс на лівому Березі р. Рейну.

[42]

Викупу.

[43]

Луската різниця.

[44]

Разом з правою рукою.

[45]

Великий келих.

[46]

Варягів.

[47]

Пізніше його прозвали Чудським.

[48]

«Дика вира» — об'єднання заможних смердів серед сільської общини-громади на давній Україні. 

[49]

Очерки истории Китая. — М., 1959. — С. 59, 77, 101 та ін.

[50]

Historie biscuporum. Discripta insule aretical. — IV. 

[51]

Cronika Sclavorum. — Leipzig, 1836. — S. 39.

[52]

Šafařyk P.J. Slovanské starožitnosti. — Praha, 1837 — S. 270.

[53]

Там само.

[54]

Дестунис Г.С. Сказанія Приска Панийскаго / Ученыя записки второго отд. Императорской Академіи Наукъ. — СПб., 1861. — Кн. VII, вып. I — Урив. 8. — С. 33.

[55]

Там само. — С. 42.

[56]

Там само. — С. 40.

[57]

Там само. — Урив. 3. — С. 23.

[58]

Дестунис Г.С. Сказанія. — Урив. 1. — С. 19.

[59]

Там само. — С. 21.

[60]

Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 11. — С. 76.

[61]

Там само. — Урив. 8. — С. 47.

[62]

Там само. — С. 49.

[63]

Там само. — Урив. 8. — С. 51.

[64]

Там само. — С. 52, 53-54, 69.

[65]

Дестунис Г.С. Сказанія... — C. 52, 52, 53-54, 69.

[66]

Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.

[67]

Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.

[68]

Венелинъ Ю. Древнія болгары. — СПб., 1836. — С. 125-128.

[69]

Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 8. — С. 70.

[70]

Йордан. О происхождении и деяниях готов. — М., 1960. — Розд. 258. — С. 327.

[71]

Там само.

[72]

Исторія Льва Діакона. — СПб., 1820. — Кн. IV. — Розд. 6.

[73]

Повість временних літ (ПВЛ). Вступ. (До речі термін «русин» уже в X сторіччі був дуже поширений, про що свідчать Нестор та інші літописці. Див. ПВЛ: В літо 912 і далі).

[74]

Нідерле Л. Славянскіе... — С. 41.

[75]

Myrinacus Agathias. Historiae. — Bonn. — V. 11.

[76]

Cassius Dio. Historia Romana. — Berlin, 1901. — 55, 1.

[77]

Йордан. О происхождении.