Іван Іванович Білик - Меч Арея

городок» — то чим же це вище? Якщо французи не так давно відсвяткували 2000-ліття своєї столиці тільки на тій підставі, що Юлій Цезар згадав серед переможених галлів якесь плем'я паризієнів, а сам Париж засновано через три сотні років по смерті Цезаревій, то ми мусимо взяти за дату народження нашого Києва VI сторіччя до н. е., коли на південних околицях нашої столиці народився Київ-Хотівський.

Доба Києва-Хотівського була добою розквіту таких городищ (насправді — античних міст) на території всієї України. Згадаймо хоча б Немирівське, Гаврилівське, Кам'янське та Більське городища, засновані тоді-таки хліборобськими «скіфськими» племенами. А ще згадаймо Змійові вали — могутні фортифікаційні споруди, перші з яких виникли теж у «скіфський» час.

Тільки високорозвинене суспільство спроможне на подібні трудомісткі й дорогі будови, й тогочасне суспільство було таким. Хоч у якихось галузях поступу племена та племінні об'єднання Північного Причорномор'я відставали од греків, але в суспільному розвитку, як казав відомий ленінградський вчений В. Ф. Гайдукевич, ішли майже в ногу з давніми греками.

Хіба ж не про це свідчить історія Скіфії? Чому тоді ми намагаємося принизити самих себе й запекло твердимо, ніби в нашій минувшині не було ні блискучої культури, ні гідних подиву звершень, ані чудових міст? Усе це було, був і Київ (може, хіба що називався Хотовим чи ще там як) за півтори тисячі років до Олега й Ігоря, хай і не на тих самих пагорбах, але стояв. Живі міста мають властивість рухатися в просторі. Кожна епоха висувала свої закони, свої вимоги й до людей, і до міст. Стародавній Галич, наприклад, був од Галича сучасного за шість кілометрів, але ж ми не кажемо, що це різні населені пункти. З цього приводу надзвичайно цінною видається нам знахідка Г. М. та І. Г. Шовкоплясів у київському мікрорайоні Оболонь. Вони відкрили поселення II ст. до н. е. — II ст. н. е., що неабияк прислужилось історикам, продовжуючи біографію Києва.

Історія наша повна білих плям, історіографія рясніє плямами темними й ще більше — затемненими. Й цей справедливий докір, як казав Олександр Хомич Вельтман, талановитий російський письменник та історик, може, не досить озброєний археологічними матеріалами, зате щедро обдарований талантом ретроспективного аналітика, — лягає на сумління не так найдавніших істориків, як на істориків доби істинно варварської, коли старанність, доброчесність та прагнення об'єктивності, що існувала раніше, почали в масовому порядку, при переписуванні античних свідчень та хронік, замінюватись невігласькими перекручуваннями, описками та свідомим підтасовуванням для наперед планованого вкорінення в історіографії неіснуючих фактів і дій, прийшлих династій та прийшлих народів-завойовників. Та й нині далеко не кожен історик може похвастатися, що він очистив себе від скверни тих варварських традицій.

І наш святий першообов'язок — вишукувати в полові нещирості й тенденційних перекручень зерна правди, хоч би як важко й на перший погляд безнадійно це здавалось.

1972-1990 pp.

АВТОР

Список незрозумілих та застарілих слів

Архонт — висока посадова особа в Візантії

Бір — сосновий чи ялиновий ліс

Боляри — верхівка вельможного панства

Борзо — швидко

Борина — соснова гілка

Борошно — всі харчі

Братниця (або братина) — великий келих

Букач — буковий ліс

Вадити — шкодити

Вагливо — невпевнено, вагаючись

Валка — бій, битва, війна

Валчитися — битися, воювати, змагатися

Ведмедно — вичинена шкура ведмедя

Вежа (рухома) — критий дорожній або бойовий віз

Велій — великий

Веліможі — можі велії — вельможі

Вира — штраф за вбивство; дика вира — штраф за вбивство, який сплачувала сільська громада, коли вбивцю не було виявлено

Вия — шия

Відтрунювати — відштовхувати

Віно — посаг

Віщий — провидець майбутнього

Взяток — пожива, здобич

Вогнищанин — (огнищанин) — значний службовець при

княжому дворі

Вруччя — руків'я

Гайда — волинка, «коза»

Гайдар — волинщик; пастух

Гатило — довбня для трамбування гаток, гребель

Гелеополіс — місто сонячного бога

Гречники — купці

Гов'ядний — воловий

Гопліти — важкоозброєні піхотинці в Стародавній Греції та Візантії

Гузир — вузол

Гунька, гуня — верхній шкіряний або суконний одяг, серм'яга

Дик, дикун — вепр

Домажирич — дворецький, значна посадова особа при княжому дворі

Дуб — довбанка, човен

Єдвабний — зроблений з найдорожчої шовкової тканини

Жупан — в сиву давнину — князь, потім — управитель жупи — області

Калантир — захисний бойовий одяг, лати

Кан, кавкан — привитель тюркських племен, хан

Катапульта — бойова машина для метання каміння, колод, важких списів

Келіот — писар, канцелярист

Кірос — пан

Кіріє — пане

Кліть — кімната

Клобук — головний убір, шапка, переважно смушева

Кляузники — канцеляристи, діловоди

Кнехти — допоміжні війська в деяких германських народів, зброєносці

Кови — чари; чарівниками вважали ковалів, звідси — «кови», «коварство»

Коміт — управитель

Комонник — кіннотник, від комонь — кінь

Конунг — король

Конюший — начальник кінноти

Коприна — шовк

Корзно — плащ, верхній одяг, із каптуром чи без нього

Корсть, корста — труна

Котора — міжусобиця, сварка

Которитися — сваритися

Кравчий — висока посада при княжому дворі

Ктитор — людина, яка власним коштом побудувала церкву; також — церковний настоятель

Кувачниця — кузня

Кузенський — ковальський

Кузнь — вироби коваля

Куна — грошова одиниця

Лінгваріум — бібліотека

Ліпо — добре

Мед — алкогольний напій з меду

Медуша — підвал для зберігання меду та пива

Меркурії — вісники

Метка — низка, велика кількість

Милота — вид одягу

Нав — покійник, мрець

Навої — обмотки

Наметало — накидка

Нарочитий між, нарочитець, нарочитич — видатні люди й посадовці

Незвереджений — неушкоджений

Ногата — нова срібна монета

Ногавиці — штани

Обверектись — обмолотитися

Обільна челядниця — рабиня

Обора — загін

Опахата зоря — комета хвостата

Оружний — озброєний

Охабитися — відцуратися

Партії циркові — політичні партії у Візантії; одні були за зміцнення влади імператора, інші — проти

Підлий — простий, підлеглий

Пнисько — стовбурище

Повести — взяти за жінку

Погнуса — огида

Покон — звичай

Полічити — провіщати

Попара — лемішка

Поробошні — постоли

Послух — розвідник

Потяти — посікти

Появся — побрався, пішов

Препозит — високий урядовець у Візантії

Примус — префект, управитель у Візантійських провінціях