Ілсе Санд - Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле, Ілсе Санд

Розділ 10. Дозвольте іншій людині відрізнятися від вас

У деяких стосунках дистанція буває занадто великою. А в інших — узагалі відсутньою. Ваше спілкування може стати таким тісним, що ви буквально розчинитися одне в одному, тож жоден із вас до кінця не розумітиме, де закінчуються потреби однієї людини та починаються потреби іншої. Я називаю такі стосунки кофлюєнтними (кофлюєнція — злиття), але інколи використовую термін «симбіотичні» — ще одне слово на позначення цього феномену.

На початковому етапі взаємин дуже цікаво знаходити подібності й почуватися визнаним іншою особою. Деяким людям так подобається грати в близнюків, що вони притлумлюють відмінні риси, замість того, щоб підкреслювати їх і в такий спосіб створювати більш правдиве уявлення про себе. Вони нечасто виражають незгоду, а натомість постійно підкреслюють свою спільність.

Звісно, перебуваючи в компанії людини, яка наче поділяє наші переконання та емоції, ми почуваємося легко та безпечно. Проблема в тому, що в цієї однаковості є своя ціна. Обидві сторони, найпевніше, пригнітили ті свої риси, які не вписуються в картину подібності. Притлумлення якихось рис особистості, приховування їх від інших і навіть від вашої власної свідомості вимагає значних витрат енергії. Нижче запропоновано приклад типової кофлюєнтної пари.

Єнс і Каріна одружені кілька років. Вони ніколи не сварилися й погоджувалися практично в усьому. Наприклад, вони обоє вважали, що не згодні з політикою уряду. Втім, Каріна вбачала певний сенс в урядових діях, проте не афішувала свої думки, щоб не руйнувати атмосферу погідності між ними. Вони також погоджувались, що колега Каріни — неприємна людина. Утім, у Єнса інколи виникала думка, що колега працює з повною віддачею, але йому ставало неприємно від самої лише думки, як образиться Каріна, якщо він зізнається, що насправді вважає її колегу непоганим хлопцем.

Вони завжди їздили у відпустку машиною з автобудиночком. Єнс не любив літати. Каріна завжди казала йому, що не має нічого проти такого відпочинку, втім, потайки мріяла про подорож до США.

Їхні родичі часто говорили: «А що думають Єнс і Каріна?». Або: «А чого хочуть Єнс з Каріною?». Малося на увазі, що вони мають хотіти того ж самого. Уся родина звикла до цього.

Кофлюєнтні стосунки часто бувають нудними, їм бракує енергії. Вони позбавлені контрасту, і все закінчується так само, як при змішуванні фарб: якщо ретельно змішати червону й чорну, вони утворять коричневу, і ніхто вже не відрізнить чорну від червоної. Часто обом сторонам геть нецікавий внутрішній світ іншої людини, адже вони вважають, що знають одне про одного абсолютно все. Нормального розуміння між ними також немає, бо воно виникає лише тоді, коли ви наважуєтеся продемонструвати свою справжню особистість і здатні побачити, що інша людина — захоплива й реальна, і не схожа на вас.

  Чи не стали ви занадто схожими?

У кофлюєнтних стосунках люди частіше говорять про себе «ми/нам», ніж «я/мені». Наприклад:

Ми щасливі разом. Або: Нам подобається їздити в гості до родичів.

Люди прив’язані одне до одного своєю однаковістю, і сама думка про порушення цього симбіозу спричиняє тривогу.

Можливо, ви помічали, як інша особа намагається самоусунутися або вдає втому, коли ви намагаєтеся вписати її в прийняті рамки, натякаючи словом «ми» на ваші подібності. Можливо, тоді їй необхідно більше особистого простору. Якщо додати трохи відкритості, то цілком імовірно, що людина згодом захоче стати до вас ближчою.

Ось декілька прикладів, як можна замінити «ми» на «я» й «ти», у такий спосіб давши зрозуміти, що ви позитивно ставитеся до відмінностей та інакших почуттів іншої особи.

Не використовуйте фрази на кшталт «Хіба ми не ідеально підходимо одне одному?». Натомість кажіть: «Мені подобається бути з тобою, а тобі зі мною як?».

Не «зустрінемось якось?», а «я б хотів якось зустрітися з тобою, що скажеш?».

Не «ми завжди так багато сміємося разом», а «мені здається (або «я пам’ятаю»), що ми завжди багато сміємося разом. Ти пам’ятаєш це? / Як тобі це?».

Замість «ми так добре провели час», кажіть: «Я так чудово провів час із тобою. А тобі як?» Або, якщо хочете полегшити іншій людині завдання, кажіть: «Мабуть, у тебе від моєї компанії змішані відчуття». У такий спосіб ви забезпечите іншій особі можливість висловити щось негативне. А потім зможете продовжити: «Розкажи більше про свій негативний досвід».

Спілкуючись із іншою людиною «некофлюєнтним» чином, як показано вище, ви даєте їй зрозуміти, що вам цікаво почути про її досвід та почуття, хоч вони й відрізняються від ваших.

Можливо, ви відчуваєте задушливий ефект від спілкування з кимось, хто вважає, ніби наперед знає, що ви думаєте, і говорить про вас «ми» замість того, щоб дати вам змогу висловити свою особисту думку. Вочевидь, у компанії такої людини ви втрачаєте відчуття того, ким є насправді. Або перебуваєте у фрустрації, оскільки вас не бачать і не чують — натомість затягують до простору іншої людини і розглядають як її невід’ємну складову.

Можливо, ви не хочете створювати атмосферу ворожості, коли інша людина заявляє: «Ми так чудово працюємо разом» або «Ну от ми й повернулися на спільний шлях, тепер усе як і до кризи». Мабуть, варто вистрибнути з цього шаблону, якщо перебувати в ньому некомфортно, і натомість зосередитися на собі. Ось декілька варіантів, як ви можете сказати про це:

— Я бачу, тобі зі мною подобається. Запитай мене, як я почуваюся поруч із тобою.

— Я бачу, тобі сподобалася наша подорож. Мені теж. Проте пам’ятай, що ми — різні люди. Для мене ця поїздка була здебільшого цікавим досвідом, проте деякі речі мене виснажили.

Змінити ваш спосіб спілкування може бути непросто. Якщо стосунки стали надто близькими, корисно взагалі не бачитися протягом декількох тижнів. Коли зустрінетеся знову, зможете по-новому побачити одне одного і почати спільний шлях заново, за новими правилами.

Малими ми всі жили в симбіотичних стосунках. Немовля не відчуває своєї окремішності від матері. У найкращому випадку вони — єдиний організм, у якому одне вгадує потреби іншого. Мало хто з нас не набув досвіду позитивного злиття в дитинстві. Тож доволі спокусливо почати кофлюєнтні стосунки в дорослому віці. Вони нездорові не лише в психологічному плані. У таких стосунках низька якість спілкування й ніхто не почувається побаченим і почутим.

  Злиття між дітьми й батьками

Досить часто в стосунках батьків із дітьми елементів злиття значно більше, ніж це корисно. Несвідомо ті батьки, у яких бракує досвіду здорової прив’язаності, проєктують власне бажання злитися з іншою людиною на своїх дітей. Твердження штибу «моя дочка — викапана я» або «він такий само зухвалий, як і я в дитинстві» свідчать про нездорові стосунки. Деякі батьки впевнені, що знають, як почуваються