Олена Гриб - Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб

У скло з гучним стукотом врізався горобець. Очільник Жовтої ради мимоволі повернув голову на звук, а коли знову зустрівся поглядом з губернатором, то не зміг витримати й кількох миттєвостей і поспішно опустив очі.

Зі щойно ввічливим і розважливим Керрейтом відбулася разюча зміна. Його правильне, з погляду жінок досить привабливе обличчя перетворилося на застиглу маску. Воно було пустим і байдужим, ніби губернатора не обходила ні людина, що сиділа навпроти, ні результат розмови.

– Вибір є завжди.

Коротка фраза, вимовлена ​​крижаним тоном, змусила Уфіна уважніше придивитися до опонента.

Той, хто став для шазілірців Нелюдом у перший рік свого правління, не блефував. Весь його вигляд випромінював упевненість і непримиренність. Керрейт не боявся боротьби.

– Прикро, – зітхнув головний «випалювач». – Мені не хотілося б наживати у місті ворогів. Сподіваюся, незабаром ви дослухаєтеся до голосу розуму.

– Сподіваєтеся? – саркастично перепитав Даріан. – І тому поспішили звинуватити тутешніх чаклунів у тому, що сталося з бригом? Гадаєте, король гідно оцінить ваші літературні таланти?

Кулаки Уфіна опустилися на стіл, металеві ґудзики брязнули об дерев'яну поверхню. Потривожена чорнильниця підскочила, але не перекинулася, пір'я збилося в одну купу.

– Як ви дізналися, Керрейте? Це секретна інформація. Тільки мій секретар і…

– Здогадався. Ваш прислужник надто наполегливо поспішав до сьогоднішнього поштового корабля.

– У будь-якому разі, – зверхньо посміхнувся очільник Ради, – листа надіслано.

– Це точно.

Щось у тоні Даріана насторожило співрозмовника. Він підібрався, примружився, втупився в опонента з явною підозрою.

– Не розумію, – визнав нарешті. – Вас зовсім не турбує думка короля?

Губернатор байдуже знизав плечима, залишивши «випалювача» без відповіді. Потім запропонував не марнувати час і припинити беззмістовну розмову. Позиція Жовтої ради ясна, ба більше, він охоче її підтримав би, якби не одне крихітне «але»: у місті немає ні чаклунів, ні тих, ким можна пожертвувати заради загального спокою. А тому хай буде, що буде. Раптом Флеріану знов заманеться не вірити в магію і він оголосить проклятих міфом?

– Хочете зберегти репутацію? – зробив несподіваний висновок Уфін. – Добре. Я зачекаю тиждень. Облаштування – довгий процес… Але потім вам доведеться змиритись. І, без образ, мені потрібен кабінет. Чув, на другому поверсі є кілька вільних?