Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

намагався висловлювати думки щодо ведення бізнесу, проявляв ініціативу по кардинальній зміні роботи. У Канаді такого робити не треба. Тут ви маєте виконувати те, що скажуть, і сидіти мовчки. Роботодавці хочуть мати зручного виконавця, краще, машину – робота. Вказувати керівництву на його помилки – прямий шлях до звільнення.

Канадські роботодавці не люблять таких, як зять, що виділяються чи показують, які круті. Відразу на вихід! А де таких люблять? Якщо працюєте офіційно, то теж можуть звільнити за 1 день, але при звільненні можуть виплатити додаткові виплати, щоб людині не було так тяжко на душі. Якщо ваше робоче місце скорочують чи вас звільняють, то згідно з канадським законодавством держава пів року виплачує вам половину чи й більше вашої зарплати. Якщо працювали неофіційно й проштрафилися, то вас більше не викликатимуть на роботу. Коли телефонуватимете роботодавцю, то з ввічливості можуть навигадувати купу відмовок: немає роботи й замовлень, розорилися, можуть збанкрутувати, суди і т.д. Усе буде дуже толерантно.

Канада – дуже толерантна країна. Вам ніколи не скажуть прямо в обличчя, що про вас погано думають. Без лицемірства і брехні канадські роботодавці не можуть, бо бояться, що звільнені можуть подати до суду за нетолерантність, тому завжди про всяк випадок з усіх боків підстрахуються, підстелють собі соломки. Щоб ви не могли подати в суд на роботодавця, при звільненні можуть запропонувати підписати повідомлення, що ви погано працювали й наробили купу помилок. Роботодавці дуже бояться судів з дорогими юристами й великими штрафами, часом, мільйонними.

Щоб не створювати напругу в колективах, деякі компанії відмовляються брати на роботу більш кваліфікованих спеціалістів, бо в них працюють одні середняки. Канаді не потрібні спеціалісти широкого профілю, як в Україні чи в колишньому Радянському Союзі, щоб при нагоді затикати ними дірки. Не варто вказувати в резюме ваші зайві навички й зайву освіту, бо через них вас відмовляться працевлаштовувати. Багато українців, щоб справити враження розповідають потенційним роботодавцям про те, що мають одну, а то й дві вищі освіти, а потім дехто з моїх земляків дивується чому їх не беруть на роботу чорноробами, називає роботодавців «рабовласниками», а Канаду «рабовласницькою державою». Я ледве заспокоїв двох жіночок з дипломами, які обурювалися, злилися, що їм відмовили в прийманні на роботу мити туалети. Я отримав два дипломи перед тим, як пів життя пропрацював двірником заради квартири в Києві, то для мене прибирати – це нормально, але я вислуховував скарги українок з вищою освітою, співчував жінкам і не знав як їх заспокоїти. Це не Канада, а життя біженця від війни примушує людину з дипломом ледь виживати та працювати на низько кваліфікованих роботах за мінімальну зарплатню.

Канадські дрібні бізнесмени, які майже всі не мають вищої освіти, не розуміють навіщо чорноробу освіта? Щоб зображав з себе розумаку, а хазяїн почувався дурнем? Так уже склалося у світі, що той, хто не має диплома, вважає себе не таким розумним і мудрим, як людина з вищою освітою. У Канаді повно людей з липовими дипломами: мільйони іммігрантів заїхали в Канаду, начебто, на навчання, але насправді не ходили на заняття, працювали, освоювалися в новій країні, щоб тут залишитися назавжди, та просто платили гроші та й отримали ті дипломи, щоб потім їм дали направлення на практику, яке переросло в дозвіл на роботу в Канаду й постійне проживання в цій країні. Це найпопулярніша й найуспішніша схема з перетворення тимчасової імміграції на постійне проживання в Канаді та отримання канадського паспорта.

Підприємці ще й бояться брати на роботу дуже розумних, щоб ті не «підсиділи» їх бізнес. Крім лікарів, мені не пощастило говорити з канадцями, які мають вищу освіту. Канадці кажуть, що можуть заробляти непогані гроші й без вищої освіти, не витрачаючи на навчання немалі кошти й кілька років свого життя. Це в Україні якийсь культ вищої освіти, після здобуття якої чимало людей і дня не працює згідно зі здобутою спеціальністю, а лише до кінця життя пишається дипломом. До речі, коли я дивлюся на зятя, то розумію, що вища освіта йому лише зашкодила та додала амбіцій, які дуже заважають нормально жити й заробляти в Канаді.

Найбільше новоприбулі українці здивовані захмарно завищеними цінами на оренду, вартість якої в середньому 2 тисячі доларів на місяць, а то й вище. Найменшою зарплатою вважається 1,5 тисячі. Оренда часто дорівнює місячному заробітку. У Канаді є закон про винаймання житла, який написаний на користь тих, хто орендує. Власники житла, довго не можуть виселити людей, які не платять за оренду, потрібно багато грошей заплатити юристам, тому господарям квартир і будинків доводиться уважно придивлятися до тих людей, яким здають житло і влаштовувати їм відбір, співбесіди, перевірки. Власники житла, як і роботодавці, вимагатимуть від вас довідку про ваш кредитний рейтинг та постійне місце роботи, а то й аванс від кількох місяців до року. Зять ніколи не платив авансів, бо хтось зі знайомих його завжди рекомендував господарям будинків. При вселенні від орендаторів вимагають застрахувати все їхнє майно. Коли ви хоч пару разів прострочили виплати за кредит чи за житло, то у вас можуть виникнути ще більші проблеми з пошуком роботи і оренди квартири.

Завжди є виняток з правила. Зять щасливчик і йому може пощастити знайти ці виключення, якщо займеться їх пошуком. Неподалік будинку, який ми орендували, знаходився мотель, господар якого надавав безплатне проживання в номері подружжю з дитиною. Подружжя працювало в готелі за мінімальні зарплати готівкою, але не витрачали ні копійку на сплату оренди, комунальних послуг, податків. Звісно, щоб знайти таке місце, то треба побігати. Доля показувала зятю, що в Канаді все можливо, коли ти щасливчик та впевнений у собі й умієш лагодити з канадцями.

Дивують і штучно роздуті захмарні ціни на купівлю житла. Багато будинків виготовлено з гіпсокартону та фанери й мають погану звукоізоляцію та нерідко їхні дахи легко шкодять урагани. Поруч з нами продавався будинок за 12 мільйонів, подібний якому я бачив у Польщі за 200 тисяч, а десь у Європі такий коштує ще дешевше. Чому уряд Канади не стимулює будівництво нових будинків і не бореться з корпораціями, які скуповують новобудови, які вважають гарними інвестиціями, а потім навмисне завищують ціни? У Канаді житлова криза, але на ній лише наживаються. У канадців мільйони вільних грошей і не знають куди їх вкладати та що з ними робити ось і підігрують спекулянтам, які дуріють з цінами на нерухомість, ще більше роздуваючи житлову кризу. Непродумана політика уряду