Anna Vesper - Тільки на папері, Anna Vesper

— Ну, що ти? — запитала Анна, сідаючи поряд. — Як справи?

   Софія зітхнула, її голос був ледве чутний:

— Нічого хорошого. Все, що я робила, здається безглуздим. Я не можу витримати це більше. Що відбувається з нами? Що робити?

   Анна взяла її руку, і її погляд був спокійним і впевненим.

— Ти хочеш знати, чому? — запитала вона, не відпускаючи руки Софії. — Тому що ти йде по шляху, який не веде до щастя. Ти намагаєшся змусити це весілля стати чимось більше, ніж угода. Але ти не можеш змусити людину любити тебе.

  Софія опустила погляд, її губи тремтіли. Вона не могла зізнатися у тому, що відчувала, навіть перед самою собою.

— Я боюся. Боюся, що якщо я не буду поруч з ним, все піде шкереберть. Але я не можу бути тільки «зручним партнером» у цьому всьому. Я хочу чогось справжнього.

   Анна дивилася на неї, її обличчя ставало серйозним.

— Не бігай за тим, що тебе знищує, Софіє. Поважай себе. Якщо ти хочеш змінити своє життя, почни з себе.