Mr AnNiBa - Отже, Гроші. Книга 1. Кроки 1-10, Mr AnNiBa

Крок 5. НЕ ЗА ДЕНЬ, ТАК ЗА РІК. Як накопичити на великі цілі?

   Ден повертався зі школи, і його думки були зайняті різними дрібницями: що пограти з друзями після уроків, який мультфільм подивитися ввечері. Але дорогою додому він раптом почув розмову двох старших хлопців.

— Я вже майже назбирав на подарунок мамі, — казав один із них. — Хочу купити їй щось особливе цього Різдва.

— Круто! — відповідав інший. — А я думаю щось для тата обрати. Але треба ще трохи грошей накопичити.

   Спочатку Ден подумки усміхнувся. Він не дуже багато думав про Різдво в цьому році, лише про канікули та розваги. Але згодом Дену стало навіть соромно. Він бачив, як батьки щодня турбуються про нього, готують їжу, купують йому нові речі, читають йому на ніч. Він дуже хотів зробити щось приємне для них у відповідь. І ось його осяяло — цього року він подарує батькам подарунки на Різдво!

   Пізніше того ж дня Ден пішов до своєї кімнати і почав рахувати свої заощадження. Він мав трохи кишенькових грошей, але цього було недостатньо, щоб купити гарні подарунки для мами й тата. Він зітхнув і задумливо присів на ліжко.

   Ден підійшов до тата, який читав книгу у вітальні.

— Тату, а ти часто купуєш подарунки на Різдво? — раптом запитав Ден, сідаючи поруч.
Тато підняв погляд від книги й усміхнувся.
— Звісно. Завжди намагаюся вибрати щось особливе. А що?

Ден трохи завагався, але потім сказав:
— Я подумав... Може, цього року я теж куплю вам з мамою подарунки. Тільки є проблема — у мене майже немає грошей.
Тато уважно подивився на сина й поклав книгу на стіл.

— Це чудова ідея, Ден! Але ти ж отримуєш кишенькові гроші щотижня. Як думаєш, чому їх не вистачає?
— Ну, я зазвичай витрачаю їх на щось смачне або на іграшки, — відповів Ден. — Але цього недостатньо, щоб купити щось справжнє.

— Розумію, — тато кивнув. — Ти коли-небудь думав про те, щоб почати відкладати частину своїх грошей?

   Ден знизав плечима.

— Відкладати? Але це так довго. Хіба я зможу назбирати на подарунки до Різдва?

   Тато посміхнувся.

— Якщо почнеш зараз і будеш трохи дисциплінованим — цілком можливо. Уяви собі: кожен тиждень ти можеш відкладати частину своїх кишенькових грошей, а не витрачати їх одразу. Таким чином, до Різдва в тебе вже буде сума, якої вистачить на подарунки. А щоб тобі було цікавіше, я додам тобі стільки ж, скільки ти сам заощадиш, — тато підморгнув.

   Ден захвилювався. Тепер він розумів, що має шанс здійснити свою ідею.
— Гаразд, тату! Я спробую!

   Протягом наступних кількох тижнів Ден присвятив себе завданню заощаджувати гроші на різдвяні подарунки. Кожної суботи, коли він отримував свою щотижневу кишенькову плату, він сідав із блокнотом і ручкою, щоб вести облік своїх фінансів. Він ретельно записував, скільки в нього є грошей, скільки він хоче заощадити і які подарунки планує купити для батьків.

   Спочатку Ден відчував труднощі з тим, щоб опиратися спокусі миттєвого задоволення. У місцевому магазині було багато смачних ласощів і нових яскравих іграшок, які завжди привертали його увагу. Він пам’ятав кольорові шоколадки на полицях, їх яскраві обгортки, що блищали під флуоресцентним світлом. Він часто уявляв, як приємно буде побалувати себе солодкою закускою після школи або купити нову фігурку, яка тільки що вийшла в продаж. Але тепер він був налаштований зосередитися на своїй більшій меті.

   Одного дня, коли Ден йшов додому зі школи, він пройшов повз кондитерську. Смачний запах свіжоспечених виробів заповнював повітря, змушуючи текти його слину. Він на мить вагався, рука інстинктивно потягнулася до дверей. Але потім він зупинився, закрив очі і подумав про здивовані обличчя батьків, коли він презентуватиме їм подарунки на Різдво.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍