Маріанна Аріна - Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна

Глава 29.2.

 

***

 

Але Кейт зараз чула і бачила лише Чейза.

Зосередившись лише на ньому, вона утримувала стан спокою, не даючи паніці підвести голову.

– Ідемо, кошеня. На тебе вже чекають. – Чейз м'яко потягнув її на себе і неквапом повів до машини. – Все добре. Не бійся. Я поруч і все контролюю. – Заспокоював він Кейт, говорячи тихо і лагідно, відчуваючи її напруження і нервове тремтіння.

У Кейт із кожною хвилиною все більше з'являлося відчуття, що вона втрачає зв'язок із реальністю. Все навколо, звуки, кольори, запахи – мозок сприймав зовсім інакше. Але головне, що сприймалося інакше — це власне тіло. Нові відчуття, подекуди дуже дискомфортні, нові реакції організму. Тіло і мозок шаленіли від цього, зосередитися було все важче.

Тішило хоча б те, що страх таки вдавалося відігнати. Вона вчепилася в руку Чейза і черпала спокій із його впевненості в своїх діях.

Далі все замиготіло божевільним калейдоскопом.

Їй щось говорив лікар, персонал клініки заметушився навколо, Чейз теж щось говорив і допомагав переодягнутися. Кейт постійно тримала його за руку, концентруючись саме на цьому відчутті.

Вони давно вже обговорили і вирішили, що під час пологів він буде поруч із нею. Втім, навіть якби Кейт і заперечувала, навряд чи їй вдалося би вигнати чоловіка за двері палати.

Кейт не відводила погляду від очей Чейза, який напружено стежив за нею, намагався підбадьорювати її, міцно тримав її долоню і періодичні цілував у скроню, коли вона приходила трохи в себе між переймами.

Вона втратила відчуття часу, лише намагалася слухати і робити те, що казав їй лікар. Періодично їй здавалося, що вона не зможе, що надто втомилася, надто боляче. Але вона зусиллям воли забороняла собі «розклеюватися».

Коли нарешті все скінчилося і стало легше, Кейт почула крик дитини… Їх із Чейзом дитини. Вона щасливо зітхнула та змогла розслабитися. Її поглинула з головою така сильна втома, що все про що мріялося в цю хвилину – це провалитися в сон.

– Дякую, кохана. – Почула вона шепіт Чейза, посміхнулася щасливо і спробувала розплющити очі.

Чейз вже тримав їх дитину на руках. Не відриваючись дивився на маленьку людину, що тільки-тільки з'явилася на світ, а в його очах наче цілий океан емоцій коливався.

Він судомно ковтнув, відвів погляд від малечі і поглянув на Кейт таким пронизливим поглядом, що у неї перехопило подих.

– Дівчинка... – Зміг він вимовити лише одне єдине слово і по його щоці скотилася сльоза.

– Коханий... – від побаченого хвиля емоції захопила і Кейт. Вона навіть не помітила, як і сама почала плакати.

Чейз дуже обережно ​​передав дитину до її простягнутих рук.

– Кошеня, ти подарувала мені цілий світ. Я такий щасливий, що просто не вистачає слів. – Він обійняв Кейт за плече і занурився носом у її волосся.

А вона не могла відірвати погляд від крихітної людини на її руках, яка невдоволено морщилася, кривилася і збиралася розплакатися. Кейт намагалася усвідомити, що їхня дитина щойно з'явилася на світ. Що це маленьке диво створили вони вдвох із Чейзом.

– Кохаю тебе… – прошепотіла вона, підводячи очі на коханого чоловіка.

І стосувалося це тепер вже двох живих істот.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно