Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— Ми втратили багатьох хоробрих душ сьогодні, — продовжив Йода, його голос був спокійний, але відчувалася тяжкість втрат. — Але ваше повернення дає нам надію. Надію на те, що Сила веде нас до світлішого майбутнього.

Обі-Ван і Гай, стоячи поруч зі своїми дружинами, відчували втому після баталій, але водночас відчували та глибоке полегшення.

— Важливо пам'ятати про тих, хто віддав своє життя заради цієї мети, — сказав Обі-Ван, обіймаючи Еніку. Її присутність і підтримка були йому невимовно важливі.

— Так, і ми будемо продовжувати захищати те, за що вони пожертвували своїм життям, — додав Гай, обережно цілуючи голову свого сина Рея.

У той час, коли Шаак Ті та інші майстри Джедаї координували зусилля з відновлення Храму і допомоги постраждалим, молоді юнлінги вчилися важливим урокам про мужність, жертовність і відновлення.

— Ми маємо багато роботи попереду, — сказала Шаак Ті, повертаючись до Обі-Вана і Гая. — Ваша перемога дає нам шанс на новий початок. Важливо, щоб ми всі разом плекали це майбутнє.

Підтримка один одного, спільні зусилля і сильна віра в Силу — це були ключі до відновлення ордену Джедаїв і миру в галактиці. Всі разом, як одна велика сім'я, вони готувалися до нових випробувань, знаючи, що темрява може повернутися, але вони будуть готові захистити світло.Сутінки опускалися на Корусант, а Храм Джедаїв поступово наповнювався світлом і надією. Всі члени ордену разом відчували важливість моменту — їхні серця були сповнені відповідальності та водночас любові до тих, кого вони називали своєю родиною.

Еніка сіла ліжком дивлячись на чоловіка. Той підійшов до неї та поклав  її руку на живіт сів  біля неї

— Ви точно з малюками в порядку.

— Обі - Ван ти вже питаєш другий раз так ми з двійнятами не постраждали  Але думаю наша люба Бент зараз це підтвердить вона подивилась на подругу чоловіка котра як раз підходила до них

Цілителька  привітно посміхнулась 

— Ну що ж подивімось на ваших дітей.  Наскільки стрес сьогоднішнього  дня вплинув на них

Бент, цілителька, обережно поставила свої руки на живіт Еніки, зосереджуючи свою увагу та використовуючи Силу для визначення стану здоров'я ненароджених дітей. Обі-Ван стояв поруч, тримаючи руку Еніки, його обличчя виражало занепокоєння, але і надію.

— Енергії малюків сильні та жваві, — заспокоїла Бент після моменту тиші. — Стрес сьогоднішнього дня не зашкодив їм. Вони дуже сильні, як і їхня матір.

Еніка зітхнула з полегшенням і посміхнулася, дивлячись на Обі-Вана, який також посміхнувся у відповідь.

— Дякую, Бент. Твої слова заспокоюють, — сказав Обі-Ван, вдячно поглядаючи на цілительку.

— Завжди рада допомогти. Тепер, я рекомендую вам обом трохи відпочити. Після таких подій важливо зберігати спокій та відновлювати сили, — порадила Бент, підготовляючись покинути кімнату.

Коли Бент пішла, Обі-Ван обережно сів поруч з Енікою, обіймаючи її. Вони дивилися одне на одного, відчуваючи глибоку взаємну любов та підтримку.

— Я так пишаюся тобою, Еніко. Ти виявила неймовірну силу сьогодні, — м'яко сказав Обі-Ван.

— Я не змогла б це зробити без тебе, мій дорогий, — відповіла Еніка, кладучи свою руку на нього. — Наші діти будуть народжуватись у світ, де є надія, завдяки твоїм діям та діям наших друзів.

— Ми разом створимо для них краще майбутнє, — сказав Обі-Ван, відчуваючи велику відповідальність, але і велике захоплення перед майбутнім, яке вони зможуть побудувати разом.

За мить у дверях з'явилася Шмі, яка прийшла, щоб перевірити, як вони справляються.

— Все добре з вами? — запитала вона, з ніжністю дивлячись на свою дочку і зятя

— Все добре. Відповіла Еніка приймаючись до чоловіка — Ат як ти та мій майбутній  наймолодший брат Шмі посміхнулася, сідаючи поруч з ними на ліжко. Її очі сяяли теплом і любов'ю.

— Зі мною все гаразд, дякую за турботу. Малюк також відчуває себе добре, — відповіла Шмі, поклавши руку на свій живіт. — Здається, він вже з нетерпінням чекає зустрічі зі своїми племінниками. Обі-Ван і Еніка посміхнулися, відчуваючи радість від думки про майбутнє своєї великої родини.Всередині Храму панувала атмосфера глибокої взаємопідтримки та спільноти.

— Нам пощастило мати таку міцну родину, — м'яко сказав Обі-Ван, беручи Еніку за руку. — Після всіх випробувань, ми зберегли одне одного і нашу родину.

— І ми продовжимо робити все можливе, щоб захистити та підтримувати один одного, — додала Еніка, її голос звучав впевнено і спокійно. Шмі взяла їх обох за руки, формуючи міцне коло.

— Давайте завжди пам'ятати про те, як важливо бути разом, особливо в такі часи. Наші діти народяться у світ, де вони будуть оточені не тільки Силою, але й любов'ю своєї родини.

Тиша заполонила кімнату, але це була не тиша порожнечі, а тиша сповнена любові, надії та взаєморозуміння. Вони всі знали, що попри виклики, які можуть виникнути, їхня єдність і взаємна підтримка дозволять їм пережити будь-які випробування. Надворі, ніч поступово опустилася над Корусантом, але всередині Храму Джедаїв панувало світло, яке не могла затьмарити жодна темрява.