Автор невідомий - Релігія - Акафістник УПЦКП в 3х томах

ж, як адамант, ці злостраждання терпеливо переніс і після цього поневолення був звільнений; далі ти вдався до випікання просфор для Божественної літургії. Дивуючись цьому, взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Феодосію, непохитний і непорушний стовпе терпіння; радуйся, пречудний і прекрасний образе лагідності й смирення.

Радуйся, бо ти перетерпів мужньо і благодушно тяжке побиття матір’ю і ногами потоптання; радуйся, бо ти вважав для себе за смертоносну отруту її цілування і ласки.

Радуйся, бо ти всією душею полюбив служіння Богу і Божій Матері; радуйся, бо ти з самого дитинства мав велику старанність до церковного служіння.

Радуйся, бо ти вважав за шану для себе глузування і насмішки однолітків; радуйся, бо ти показав образ смирення і лагідності всім старшим і юним.

Радуйся, бо ти від душі прощав усіх, хто тебе кривдив; радуйся, бо тебе хвалили, любили і шанували всі побожні люди більше за однолітків твоїх.

Радуйся, бо ти прикрасив себе добрим норовом і благочестям більше, ніж красивою одежею; радуйся, бо ти вважав за скверне болото одягання тебе у великосвітську одежу матір’ю.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 4

Богомерзотними солодощами і хвилюваннями ти був не переможений, преподобний отче наш Феодосію, бо ти завжди мав у душі і серці прагнення безперестанно трудитися для Господа, кожного дня все більші і більші брав на себе труди і кожного дня намагався бути угодним Богові, перемагаючи всяке сластолюбство і любочестя світу цього, єдиному Богу завжди співав: алилуя.

Ікос 4

Почувши, преблаженний отче Феодосію, про суворе і жорстоке у печерному затворі житіє святого Антонія, швидко, як олень на джерельну воду, ти пішов до нього таємно від матері і, досягнувши його, старанно благав, щоб він прийняв тебе у своє співжитіє і вписав тебе в число ченців; він же, передбачаючи благодать Божу, що жила в тобі, повелів невідкладно постригти тебе в чернечий образ; ти ж, подякувавши за це Благодайника Бога, разом з Антонієм постійно подвизався в чернечому житті, про що ми, розмірковуючи, так взиваємо:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя засновники; радуйтеся, найперші першоначальних ченців на Русі наставники.

Радуйтеся, бо ви вводили тих, хто приходив до вас, у чернечу тишу, як в якийсь безпечний корабель; радуйтеся, найкращі керманичі тих, хто в безодні світу цього хвилюється.

Радуйтеся, бо ви мудро перетворюєте світські бурі, хвилювання і сум’яття на тишу; радуйтеся, бо ви з любов’ю всіх приводите до доброго і спасительного пристановища.

Радуйтеся, бо ви мудро смиряєте люте ворогів зухвальство; радуйтеся, бо ви спасаєте всіх, хто до вас приходить, від неприємних хвилювань.

Радуйтеся, бо ви всіх приймаєте під ваш батьківський покров і захист; радуйтеся, бо ви без упередження всіх захищаєте від всіляких бід і напастей.

Радуйтеся, бо ви є добрі заступники всіх, хто в бідах, завжди, у всьому і на кожному місці; радуйтеся, бо ви завжди клопочетеся за скривджених, скорботних і принижених.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 5

Богоявлені зірки, яких на небосхилі Київської Русі явило Сонце правди, ви багатьох просвіщаєте промінням високої вашої святості, багатьох на путь богопізнання наставляєте, багатьох приводите до чернецтва, багатьох утверджуєте в чеснотах і укріплюєте у скорботному житті; бачачи це Боже благозволення, що на вас добре виявилося, співаємо подячно всемилостивому Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачачи ваше благоугодне в печерах, як у гробах, затворне житіє, багато хто зворушується душею, серцем скрушується, поспішно приходить до вас, шукаючи спасіння, смиренно благаючи, щоб ви і їх зробили спільниками такого житія і посвятили на постійне служіння Богу; ви ж, пам’ятаючи Того, Хто сказав: «грядущого до Мене не прожену геть», усіх з любов’ю приймали і по-батьківськи навчали. Тому таким піснеспівом величаємо вас:

Радуйтеся, преблаженні отці, ви багатьох привели від рабської неволі гріховної до солодкої свободи духу; радуйтеся, бо ви багатьох навчили істинно для Христа подвизатися і щиро Йому служити.

Радуйтеся, бо ви вашими чеснотами багатьом відкрили путь до спасіння, як колись Мойсей у землю обітовану; радуйтеся, бо вже не в землю обітовану, але в самі небесні оселі ви вводите.

Радуйтеся, не тільки словом, а більше ділом і щирою до Бога молитвою ви повчали своїх учнів і послідовників; радуйтеся, бо ви прекрасно керували через чернечі правила вашими співжителями ченцями.

Радуйтеся, бо ви швидко допомагали обтяженим різними спокусами і бідами; радуйтеся, пригнічених супротивниками ви завжди захищали.

Радуйтеся, бо ви підкріпляли вашим несподіваним захистом тих, кого утискали супротивники і які впадали у відчай, але з надією на Бога в молитві до вас зверталися; радуйтеся, бо всякий ворожий напад ви відганяли.

Радуйтеся, зібране вами стадо ви завжди доглядали несплячим вашим оком; радуйтеся, бо ви постійно наставляєте ваших учнів і спадкоємців на путь Божих заповідей.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 6

Проповідується і всюди прославляється ваше, преподобні отці, богоугодне і безмовне житіє, бо тільки хто бачив або чув про вашу бідність і довге перебування в печерних затворах, вважав вас більше за ангелів, ніж за людей; кожний дивувався вашому терпінню і різноманітному умертвлінню тіла і підносив до Бога достойну подяку, разом з вами співаючи пісню: алилуя.

Ікос 6

Засяяли ви, преблаженні, на церковному небосхилі, бо хоч ви і самих себе зачинили у темних печерах, як під спудом, однак промінням ваших подвигів і чеснот усі навколишні країни осяяли і просвітили, як земне сонце освітлює і просвіщає світ; і так багатьох серця до богоугодного житія пробудили і зігріли і сотворили пригодними до добродіяння, як і сонце, зігріваючи землю, творить її придатною до проростання різних дерев, і плодів, і польової трави, і всякого зілля на службу людям і тваринам. За це дякуючи Богу, приносимо вам такий спів:

Радуйтеся, бо ви просвіщаєте тих, хто перебуває в затьмаренні пристрастями; радуйтеся, бо ви напоумлюєте тих, що живуть у суєті й самозабутті.

Радуйтеся, керівники сущих у нерозумінні й омані; радуйтеся, управителі тих, що починають добре жити.

Радуйтеся, бо ви укріплюєте знемагаючих у благому і тих, що хитаються слабкодухістю і зневірою; радуйтеся, бо ви пробуджуєте тих, що сплять у байдужості.

Радуйтеся, бадьорості й тверезості добрі вчителі; радуйтеся, бо ви проганяєте недбайливість і ледарство.

Радуйтеся, найтепліші попечителі трудолюбства, яке є началом усякого блага і утвердження; радуйтеся, чистого і непорочного житія невсипні охоронителі.

Радуйтеся, всіх до спасіння добрі й вірні дороговкази; радуйтеся, всіх тих, що хочуть побожно і богоугодно жити, мудрі вчителі.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя