Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— Ми виграли цю битву, але війна триває, — сказав Обі-Ван, дивлячись у напрямку, куди відступила Асажж. — Нам потрібно бути готовими до наступної її ходи. Гай погодився, і вони разом з клонами повернулися до бази, щоб переосмислити свою стратегію та підготуватися до майбутніх викликів, які чекали на них у цій невпинній галактичній війні. На базі, серед звичних звуків підготовки та перевірки обладнання, Гай Скайвокер стояв, замислившись над словами, які йому щойно передала Шмі через голограму. Він був вражений і водночас переповнений емоціями, які важко було описати словами.Обі-Ван Кенобі, який стояв поруч, побачив зміну в експресії свого друга і підійшов ближче, кидаючи погляд.

— Гаю, це неймовірні новини. Тобі потрібен час, щоб це осмислити?

Гай кивнув, відчуваючи, як його серце б'ється швидше з кожною думкою про майбутнє.

— Я... Я просто не очікував цього, Обі-Ван. Це здається одночасно неймовірним і надзвичайно важливим. Я маю стати батьком... знову. Це змінює все. Ти почувався так же само коли Еніка сказала тобі про двійнят

Обі-Ван з розумінням поклав руку на плече Гая, його погляд був теплим і що підтримує.

— Гаю, я розумію твої почуття. Коли Еніка повідомила мені про двійнят, я відчув хвилювання, радість і навіть деяку тривогу. Це велика відповідальність, але також і величезне благословення. Ти вже був чудовим батьком для своїх дітей, і я впевнений, що впораєшся і цього разу.Гай глибоко зітхнув, намагаючись заспокоїти свої емоції. Він знав, що його життя стане ще складнішим, але також розумів, що його сім'я надає йому сили та мотивації.

— Дякую, Обі-Ване. Твої слова багато значать для мене. Я знаю, що попереду ще багато випробувань, але з твоєю підтримкою і підтримкою всіх наших друзів, я зможу впоратися, — сказав Гай, його голос був більш впевненим.

Обі-Ван кивнув, задоволений тим, що зміг трохи полегшити тягар Гая.

— Ми завжди поруч, Гаю. Пам'ятай про це. А зараз нам потрібно повернутися до наших обов'язків. Війна не чекає, але твої новини нагадують нам, за що ми боремося — за майбутнє наших дітей і всієї галактики. Гай погодився, його рішучість повернулася.

— Так, ти правий. Ми повинні бути готові до всього. Обговорімо наші наступні кроки та підготуємося до нових викликів. Обі-Ван і Гай повернулися до своїх справ, але тепер вони мали ще одну причину боротися — заради майбутніх поколінь, які мали жити в мирі та гармонії. Їхні серця були наповнені надією, і вони знали, що разом вони зможуть протистояти будь-якій загрозі, яка постане перед ними.Під час підготовки до наступного етапу операції на Джакку Обі-Ван і Гай продовжували обговорювати стратегії, аналізувати можливі загрози та планувати свої дії. Вони знали, що кожен крок має бути обдуманим і точним, адже на кону стояли не тільки їхні життя, а й доля всієї галактики. І хоча їхні серця були важкими від відповідальності, вони також були наповнені рішучістю і вірою в успіх. У ці важкі часи вони знайшли силу у своїй дружбі та у своїх родинах, і це давало їм надію на краще майбутнє. Обі-Ван з розумінням поклав руку на плече Гая, його погляд був теплим і підтримуючим.

— Гаю, я розумію твої почуття. Коли Еніка повідомила мені про двійнят, я відчув хвилювання, радість і навіть деяку тривогу. Це велика відповідальність, але також і величезне благословення. Ти вже був чудовим батьком для своїх дітей, і я впевнений, що впораєшся і цього разу.

Гай глибоко зітхнув, намагаючись заспокоїти свої емоції. Він знав, що його життя стане ще складнішим, але також розумів, що його сім'я надає йому сили та мотивації.

— Дякую, Обі-Ване. Твої слова багато значать для мене. Я знаю, що попереду ще багато випробувань, але з твоєю підтримкою і підтримкою всіх наших друзів, я зможу впоратися, — сказав Гай, його голос був більш впевненим. Обі-Ван кивнув, задоволений тим, що зміг трохи полегшити тягар Гая.

— Ми завжди поруч, Гаю. Пам'ятай про це. А зараз нам потрібно повернутися до наших обов'язків. Війна не чекає, але твої новини нагадують нам, за що ми боремося — за майбутнє наших дітей і всієї галактики.

Гай погодився, його рішучість повернулася.

— Так, ти правий. Ми повинні бути готові до всього. Давай обговоримо наші наступні кроки та підготуємося до нових викликів.

Обі-Ван і Гай повернулися до своїх справ, але тепер вони мали ще одну причину боротися — заради майбутніх поколінь, які мали жити в мирі та гармонії. Їхні серця були наповнені надією, і вони знали, що разом вони зможуть протистояти будь-якій загрозі, яка постане перед ними. Під час підготовки до наступного етапу операції на Джакку Обі-Ван і Гай продовжували обговорювати стратегії, аналізувати можливі загрози та планувати свої дії. Вони знали, що кожен крок має бути обдуманим і точним, адже на кону стояли не тільки їхні життя, а й доля всієї галактики.І хоча їхні серця були важкими від відповідальності, вони також були наповнені рішучістю і вірою в успіх. У ці важкі часи вони знайшли силу у своїй дружбі та у своїх родинах, і це давало їм надію на краще майбутнє.Гай м'яко зітхнув, замислившись про свої відчуття.

— Стати батьком знову... Це така велика відповідальність, — промовив він, дивлячись на невидимий горизонт. — Це додає ще одну причину боротися і захищати те, що ми маємо в цій галактиці. Обі-Ван кладе руку на плече Гая, виявляючи свою підтримку.

— І ти будеш чудовим батьком, як і раніше. Ці випробування лише зміцнюють нас, Гаю. Ти не один в цьому. Ми всі тут, щоб допомогти один одному. Гай кивнув, вдячно посміхаючись Обі-Вану.

— Дякую, Твоя підтримка надзвичайно важлива для мене. Тепер, коли ми знаємо, що нас чекає нове доповнення в родині, ми маємо ще більшу мотивацію захистити наш мир. Обі-Ван погодився, дивлячись на підготовку клонів, які продовжували свої завдання на базі.

— Підготовка до наступних викликів не має зупинятися. Ми повинні бути готові на всі 100%. І тепер, з новими новинами, наша рішучість лише зросте. Гай та Обі-Ван повернулися до своїх обов'язків, кожен зосереджений на тому, щоб забезпечити безпеку та мир у галактиці, яка постійно була в облозі внутрішніх та зовнішніх загроз. З новими силами та відновленою відповідальністю, вони продовжували свою боротьбу, знаючи, що кожен крок вперед робить їх сильнішими у їхній нескінченний варті. Еніка йшла зі Шмі по коридору коли небо над Курсантом  почало вибухати  всі юнлінги підбігли до вікна