Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

Водойми випарувалися. Вода стала смертоносною. Невидимі промені пронизали величезні простори. Тисячі вад'ю-то-макава (фахівці-електрики), одягнувши ацзаре (респіратори), кинулися на ліквідацію катастрофи і скоро загинули. Вже на третій день вакили (правителі), брахмани, бхикшети-(нижчі ченці), валасья-гомата (скотовласники), криштайї (селяни), гопи (пастухи) кинулися на північ, південь, схід і захід. Усюди лунало: «Бхутва, бхутва!» (В дорогу, в дорогу!). Значна частина адиті та вайя померла на місці або трохи пізніше…»

Далі (опускаю докладний опис лих) вказувалися причини катастрофи. У країні Куш гору взяли «ліві» — поклонники чорного (захованого) Сонця й Індри, озброєного перуном (блискавкою). «Валахан (інше ім'я Індри) убив Валу (розпорядника світла) і перебрав його обов'язок зберігати світло для себе і ховати його від інших… Закони Рами були порушені. На головному майдані замість сонячного диска з хрестоподібними променями і тримурті (тризуб) були встановлені величезні хрести із заломленими променями (свастики) та знак перуна (ламані стріли блискавок)…

Чесні брахмани та кшатрії були знищені або кинуті до в'язниць, заслані до засніжених просторів півночі (Сибір). Ат-харвани (жерці, котрі здійснюють вогненні обряди) були повішені на майданах. А хто хотів жити — перетворилися у брахманвішей (руйнівників світу)… Кшатрії-угодовці вбралися в коричневі тоги. Всім було наказано співати, танцювати і славити нових володарів-асурів… Усюди з'явилися наглядачі — асур'я (позбавлені Сонця, темні) зі свастикою на рукавах… Почала культивуватися авидья (невігластво). Зілля бханг (наркотик з коноплі) подешевшало, його вживали у величезних кількостях… Кулавадху (жінок з хороших сімей) жорстокі асур'я робили своїми сексуальними рабинями, вбиваючи їхніх чоловіків. Багато ар'япат (дружини аріїв) самі віддавалися державцям, бажаючи уникнути в'язниці. В монастирях з явилися ваври (таємні в'язниці), де тримали наложниць».

Одне слово, Вішну, Мітра (хранителі світла, любові й гармонії), тримурті були відкинуті, замінені на Індру з його Перуном. Люди «захованого полум'я і ламаних променів» всюди сіяли вайру (ненависть) і поширювали дурітам (дурість, гріх). Надійшло ряд адеш (вказівок «згори»), та до них не прислухалися. Ар'я-Варті була уготована жахлива адришта (доля). Бхагаван (бог) направив до Землі хвостату комету, яка прискорила й посилила лиха «грішної країни».

Далі йшло пророцтво на далеке майбутнє: «Видхі!» [Знай!] Це пророцтво стосовно кінця ери Вікрам — пророцтво самого Джагат-Гуру, вселенського вчителя, — збіглося з передбаченням усіх п'яти Виджняна (ідеальних інтелектуалів, усевидячих махатм) — мешканців Сумару [Міфічна гора в «центрі світу»] в центрі Агарті, оточеної сімома золотими горами. їх зібрав Джагат-Гуру в себе на горі «Бичаче ярмо». І вони, володарі Дхі, розуміючи закони еволюції, почали розмовляти з Вьома (Небом). І ось про що вони дізналися.

Невмолимий закон симетрії початку й кінця ери Вікрам дасться взнаки на 55-му циклі руху хвостатої комети, посланця Апрокашіти Граха (другого, невидимого Сонця), в країні за-миндарів (рільників), іменованої Рус, у надрах священного Борисфена [Тут Ґуру дав такі пояснення: 55-й цикл руху «хвостатої комети»—це 1986 рік н. е., коли комета Галлея у 55-й раз після катастрофи в Ар'я-Варті підійде до нашої планети. Надра Борисфена—так в арійських езотеричних джерелах названо Прип'ять, на якій стоїть Чорнобильська АЕС].

Видхі! Це буде останній удар Пані і Врітри (сил Дасью — пітьми), що започаткує кінець виснажливої для аріїв ери Вікрам. Народ Рус — п'яте велике коліно перших аріїв — зазнає випробувань. Але він духовно зміцніє. Ще й Вьома (Небо) змилується, і Дайва (доля) не буде такою жорстокою до нащадків Ісси й Бхавані Марії [Ісуса і його Матері Марії]. Настане час вишада (занепаду духу), що переверне свідомість Михайлу Міченому і тим, хто з ним царює, не дасть збочити з путі Вівасвана (Сонячного бога).

Видхі! Чорні сили хотіли завдати удару в самісіньке лоно арійського світу, підірвати можливості зачаття життів спадкоємців Ісси в кінці Махас-Патхи (великого шляху аріїв). Небо пом'якшило удар і кару всьому арійському світові, а натомість прискорило масове прозріння, зближення Неба й Землі. Видхі!

Що хотілося б підкреслити? І арійська, і єврейська місії розпочалися із соціальних переворотів, які спричинили національні катастрофи й великі виходи. В Ар'я-Варті — анти-мітраїстський переворот. Гору взяли «ліві», вороги «сонячного світла», на чолі з династією Тор. У Єгипті перемогли іудеї на чолі з Мойсеєм. Вони здійснили мітраїстський переворот, спробували «розкрити піраміду», визволити сонячні промені. В обох випадках все скінчилося «великим переселенням народів'' — арії і євреї почали рух до своїх «земель обітованих»: євреї — до Палестини, арії — на територію сучасної України. Розпочалися їхні всесвітньо-історичні місії. Наступила велика ера Вікрам. І важливо збагнути цей рух не як географічну, а як історичну подію. Географія перетворилася на історію.

МИ НЕ ФАТАЛІСТИ, АЛЕ…

Все на Земле живет через таинственное касание к мирам иным.

Ф. Достоевский

Гуру наполегливо шукав шляхів, щоб встановити зв'язок зі своїми колегами в Тибеті, Я йому в цьому допомагав. Особливо це питання актуалізувалося під час нашого відрядження на південь Монголії для участі в археологічних розкопках гаданої столиці Ар'я-Варти (країни Куш).

Відносини СРСР і Китаю на початку 70-х були кепськими. В Монголії стояли наші війська. І все ж таки через мого аспіранта з Монголи Шаравина Чулуунбатора — родича тодішнього правителя МНР Цеденбала, — і президента АН МНР Ширендиба нам вдалося включити Гуру до складу делегації монгольських істориків, які виїздили до Китаю. В Тибет Гуру не потрапив, але в Пекіні зумів установити потрібні контакти. І з 1973 року до нього йшла інформація з Китаю і навіть із самої Лхаси.

І ось у 1982 році (я вже був у Києві) Гуру отримав листа з Тибету. Великі махатми самої Агарті інформували його про наявність чітко визначеного прогнозу щодо атомної катастрофи в Україні з точністю до конкретної АЕС і дати події. «Ми не фаталісти; — писали вони, — але знаємо, що легше передбачити важливу подію, ніж відвернути її… В даному разі мова йде про доленосну подію для всієї арійської історичної місії — про долю України». Гуру наказувалося зробити все можливе для відвернення або принаймні пом'якшення трагічних наслідків прийдешньої катастрофи.

Після отримання листа Гуру неначе підмінили. З тихого мислителя-самітника він перетворився на наполегливого, енергійного «правдошукача» (як його охрестили в партійно-державних інстанціях). Підозрюю, що Гуру мав регулярний контакт з Лхасою і своїм монастирем. Звідти надходила дедалі тривожніша інформація. Він звертався з листами й особисто до КДБ, ЦК КПРС, Президії Академії наук, тикав у руки чиновників переписане з тибетського рукопису і перекладене зі санскриту пророцтво махатм V століття, читав катрени Нострадамуса, говорив про свої наукові розвідки, про Шамбалу й Агарті..

Уявляю, як, слухаючи його, криво посміхалися й співчутливо похитували головами інструктори ЦК й