Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

      Я за допомогою своєї здатності зміг пошкодити одну ракету, що лежала поруч із розрахунком зенітного комплексу. Вибух, що пролунав, знищив дві будівлі, що оточували нас. Та й щит просів на шістдесят відсотків. Все-таки даремно я підірвав ракету.

     Від десантників не залишилося навіть нагадування. Занадто потужний вибух стався. Як добре, що мирне населення ще за кілька годин до підриву палацу на прохання Сенара сховалося в сховищі. 

     На жаль, більша частина населення проігнорувала прохання і почала тікати до сховищ лише після перших пострілів корпорантів. Згідно зі звітами ШІ тільки в тисняві на вході в сховища загинуло три сотні людей. Ще більше чотирьох сотень загинуло від ведення бойових дій. І це не рахуючи втрат у збройних силах Шаррна.

      Тимчасово відключивши щит, ми почали його екстрене наповнення. У такому варіанті знос емітерів просто божевільний, але це дасть змогу дуже швидко перезарядитися. На жаль, на повну зарядку нам часу не вистачило. На залишки центральної площі висадився новий десант. Цього разу було більше десяти кораблів, і на підльоті збити вдалося лише три штуки.

       Із семи ботів вискочило понад три сотні супротивників, які одразу відкрили вогонь у наш бік. Десантні боти приєдналися до них і також відкрили вогонь. Наш щит почав виснажуватися, але в нас був ще один сюрприз. У цей момент шатл, що перебував під активним маскувальним полем, відкрив вогонь по десантних ботах.

Ми також не відставали від дроїдів і перебуваючи під захистом енергетичних щитів десантного бота поливали їх вогнем. Своєю здатністю я намагався не користуватися, оскільки ми вирішили поки що не світити наявність псионів серед нас.

      Забравшись у бот Ліка перехопила управління збройовими системами цього малого корабля.  І навколо нас одразу все залило вогнем, а тут ще хлопці, знявши маскування з шаттла, стали знищувати боти корпорантів. Так, на шатлі немає важкого озброєння. Але на шаттл можна навантажити безліч бомб.

     Що і робили ми цілий вечір. Купили безліч дешевих цивільних дроїдів у місцевих магазинах і за допомогою вибухівки перетворили на брандери. Озброєння проти безпілотників, що не виправдало себе, цього разу було на висоті.

     Уже за п'ять хвилин на землі не залишилося жодного діючого космічного корабля, крім наших. Та й самих десантників не стало, точніше зараз чулися лише крики болю і прохання про допомогу. Ми поки не збиралися цим займатися, нам варто було спочатку відбити напад, і вже після займатися пораненими ворогами.

      Корпоранти, мабуть, сильно образилися на те, що не змогли переважаючими силами знищити або захопити нас. Уже зараз їхні втрати десанту були понад кілька тисяч осіб. З нашого ж боку втрати були меншими за сто осіб. Це якщо враховувати виключно бойові втрати. 

      І вони вирішили показати, хто головний у цій ситуації. Кораблі корпорантів зібралися на орбіті для нанесення орбітального удару прямо по місту, і судячи з того, що ми бачимо, що в їхніх планах знищити місто цілком.

    Чесно кажучи орбітальний удар по місту повному мирного населення ми не очікували. Тож що тільки-но помітивши їхню побудову, я з Лікою спробували втекти на боті за межі міста, тільки там були в нас шанси вижити. 

   Але нам пощастило і не довелося бігти. Старий Сенар і це передбачив. Активувалася друга система протикосмічної оборони, і якщо перша була здебільшого з дещо застарілих гармат. То ось друга була з новітніх гаусс пушок. 

     Перший же залп зняв з десятка кораблів їхні енергетичні щити. Другий залп пошкодив їх, причому дуже серйозно. Супутники показували пробоїни в кілька метрів у діаметрі.

     Але кораблі ще трималися. Корпоранти почали маневрувати, щоб взяти під захист пошкоджені кораблі. Але це не сильно їм допомогло. Ще п'ятірка кораблів опинилася без щитів з пробоїнами, випускаючи повітря в космічний простір.

    Перш ніж корпоранти зметикували, що це вони перебувають у стані побитих, два кораблі попрощалися з життям. Далеко не кожен легкий крейсер, а в них були здебільшого легкі крейсери, може витримати влучання головного калібру лінкора.

     Але, на жаль, не всі супротивники розгубилися і два фрегати-невидимки змогли підібратися до гармат і знищити їх.  Але це було вже пізно - два кораблі зі знищеними руховими установками почали падати вниз.

     І це було вельми великою проблемою, адже уламки, що падали, здебільшого падали на житлові квартали. Хоч здебільшого мирне населення все ж таки спромоглося під кінець бою вирушити до сховищ, але далеко не все.

     І згідно з розрахунками в місці падіння залишалося не менше кількох десятків тисяч мирних громадян. Але ж це гарантована смерть для них. Та тільки, що ми відвели загрозу повного знищення міста, точніше відвів завбачливий старий, а тепер загрожувала смерть тих, хто не побажав евакуюватися. Але як і перед цим старий Сенар і цього разу все продумав за нас.

       Чесно кажучи, проникливість і ступінь підготовки мене захоплювали, я просто уявити не міг, як можна передбачити величезну кількість різноманітних дрібниць. Тільки зараз я почав хоч приблизно усвідомлювати, що таке навчений псион зі спеціалізацією з передбачення.

       Сенар зміг передбачити практично всі події. Він говорив, що бачить десятки варіантів прийдешніх подій, і кожна дія змінює їх. Саме таким чином він хотів мінімізувати наслідки свого відходу. Він говорив, що підготував кілька сюрпризів на випадок найнегативнішого розвитку ситуації.

     І ось поки я з Лікою лише сумно спостерігали як частини знищених кораблів падали в межах міста. Ми розуміли, що загине не менше кількох десятків тисяч людей після цього, але зробити нічого не могли, нам залишалося лише спостерігати і скрипіти зубами від неможливості хоч щось змінити.

      Але коли залишалося менше кілометра до падіння уламків, над усім місто активувалося енергетичне поле. Ось тут я прифігів, цей енерго щит повністю перекривав всю поверхню міста. І судячи з показань приладів, щит міг витримати орбітальне бомбардування важких кораблів упродовж кількох днів.