Кейт Фокс - Спостерігаючи за англійцями

hand: Gossip in organizations. Organization Studies, 14

Orwell, George (1970): Collected Essays, Journalism and Letters 2. London, Penguin.

Paxman, Jeremy (1998): The English: A Portrait of a People. London, Michael Joseph.

Pevsner, Nikolaus (1956): The Englishness of English Art. London, Architectural Press.

Priestley, J. B. (1976): English Humour. London, William Heinemann.

Quest-Ritson, Charles (2001): The English Garden: A Social History. London, Penguin.

Renier, G. J. (1931): The English: Are They Human? London, Williams & Norgate.

Richardson, Paul (2001): Cornucopia: A Gastronomic Tour of Britain. London, Abacus.

Rooms, Nigel (2011): The Faith of the English. London, SPCK

Shaw, George Bernard (1916): Pygmalion. London, Penguin, 1998

Storry, Mike and Childs, Peter (eds) (1997): British Cultural Identities. London, Routledge.

Scruton, Roger (2000): England: An Elegy. London, Chatto & Windus.

Turner, Victor (1969): The Ritual Process: Structure and Anti-Structure. Chicago, Aldine Transaction, 1995

Van Gennep, Arnold (1960): Rites of Passage, London, Routledge.

Wilde, Oscar (1891): The Picture of Dorian Gray. London, Penguin Classics, 2003

Young, Michael (1958): The Rise of the Meritocracy. New Brunswick, Transaction, 1994

Young, Michael (2001): ’Down with Meritocracy’ The Guardian, 29/6/2001

Примітки

1

Термін, введений в обіг моїм батьком, антропологом Робіном Фоксом, на означення сліпоти до глибинної схожості між групами людей та культур, спричиненої спантеличенням через більш явні поверхневі розбіжності.

2

Таких, як соціолог-психолог Майкл Арджіл, який вивчав щастя, та антрополог Лайонел Тайгер, котрий написав дослідження про оптимізм та насолоду, а також викладає курс «Антропологія гри та веселощів».

3

Дослідницький центр соціологічних проблем (ДЦСП) — The Social Issues Research Centre (SIRC) (прим. перекладача).

4

DIY (Do it yourself) — українською розшифровується як «Зроби сам». В англомовних країнах з 1950-х років означало самостійну роботу вдома — ремонт електротехніки, побутової техніки і т. д. Починаючи з 1980-х стає девізом неформальної культури, «культу самоучки» — в музиці, самвидаві тощо (прим. перекладача).

5

Насправді, в нас є правила, що забороняють поведінку, яка хоч і можлива, проте є рідкісним і навіть неприродним винятком (див. книгу Робіна Фокса про табу на шлюб кровних родичів). Тоді, коли буквальне «так не можна» виводиться в ранг офіційної заборони «так заборонено» (всупереч філософам, які стверджують, що логічно неможливо вивести форму повинності з дієслова в теперішньому часі). Однак це здебільшого універсалії, а не специфічні, притаманні якійсь конкретній культурі правила. Нас тут цікавлять якраз останні.

6

Нещодавно мені подарували дивовижну книжку, 1931 року випуску, яка називається «Англійці: Вони взагалі люди?». Питання, як ви здогадалися, риторичне. Автор (Ґ. Й. Ренєр) зробив висновок, що «світ населений двома видами людських істот — людиною розумною та англійцями».

7

Побутують суперечки, чи варто розглядати «універсалії» як невід’ємні характеристики природи людини, але я не буду просторікувати на цю тему, адже вона не має прямого стосунку до нашої дискусії про англійськість. На мою думку, якщо вона чогось варта, суперечки на тему природа / виховання — досить безглузде заняття, в яке ми встряли, як зауважив Леві-Стросс, тому, що людина вважає за краще мислити категоріями бінарних опозицій (чорне — біле, ліве — праве, чоловік — жінка, вони — ми, природа — культура і т. д.). Чому ми так мислимо? Це питання досі не має відповіді, але таке бінарне мислення переважає в усіх соціальних інституціях, зокрема й серед науковців й «балакучих» класів, які люблять собі влаштувати дебати посеред прийому.

8

Щиро кажучи, Фокс навів приклади соціальних універсалій, а Мердок спробував перелічити всі явища і поняття, що існують у суспільстві.

9

Дотриматися алфавітного порядку у перекладі неможливо (прим. перекладача).

10

Але не Гегель, який вловив суть питання, про що свідчать його слова: «Дух нації — це … загальний дух в певній формі». (Це якщо я правильно зрозуміла його слова… Гегеля не так просто зрозуміти, як би нам хотілося.)

11

Насправді їх дві: друга — «застосування речовин, які змінюють стан свідомості». Ця практика існує у всіх культурах, а про англійський варіант поговоримо небавом.

12

В оригіналі «terraced house» — невисокі будинки на два-три поверхи рядової забудови. Це типова забудова, яка часто асоціюється з житлом робочого класу (прим. перекладача).

13

Наведу аргумент у підтримку (і в доказ того, наскільки важливі традиції розмов про погоду): з семи синонімів слова nice («приємний») в тезаурусі щонайменше п’ять — fine («ясний, хороший, сухий»), clear («ясний, чистий, світлий»), mild («м’який, погожий, теплий»), fair («ясний і сонячний») і sunny («сонячний») — напряму стосуються погоди.

14

Для тих, хто не знайомий з англійською літературою, поясню, що Іа — це вічно депресивний ослик з «Вінні-Пуха», казки А. Мілна.

15

До них належать не лише старше покоління, що сумує за минулим. «Прогноз» має безліч молодих шанувальників, віднедавна модно вплітати цитати з прогнозу у поп-пісні. А недавно я познайомилася з 19-річним барменом, який свого собаку назвав Кромарті — на честь однієї акваторії.

16

Йдеться про назви прибережних акваторій (прим. перекладача).

17

Мабуть, варто зауважити, що книжку «Дощ пізніше. Добре» вперше було опубліковано 1998-го року і пережила три перевидання: 1999, 2000 і 2002 років. (Після преславутого перейменування Фіністера друге видання довелося редагувати.)

18

Мушу зауважити, що «Як ся маєте?», хоч формально і має форму запитання, в усному мовленні вимовляється без питальної інтонації, — як ствердження. Тож не так-то й абсурдно (гаразд, трохи менш абсурдно), що ми повторюємо у відповідь ту саму фразу.

19

До того ж метод дослідження — мій улюблений, без опитувань та лабораторних експериментів — підслуховування розмов у польових умовах. Тож можу запевнити, що результати гідні довіри.

20

Певно, що існують й інші теорії еволюції мови. Серед них є дуже цікава теорія Джефрі Міллера, який вважає, що мова виникла як інструмент флірту, щоб ми могли залицятись одні до одних. На щастя, теорія еволюції мови як засобу залицяння цілком сумісна з теорією «обміну плітками», якщо, звичайно, визнати, що світська бесіда має безліч функцій, зокрема й функцію демонстрації соціального статусу з метою залицяння.

21

Серед них група професора Робіна Данбара і моя команда з ДЦСП, які працювали над проектом «Плітки