Єжи Фіцовський - Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями]

с. 19 Дрогобицький Ринок у день торговиці. Фотолистівка, видана в 1915 році, незадовго до пожежі в наріжному будинку, в якому народився Бруно Шульц і де містилася мануфактурна крамниця його батьків, а пізніше аптека.

с. 21 Атестат оцінок Бруно Шульца, учня III класу гімназії у Дрогобичі, 1903/1904 навчальний рік.

с. 22 Атестат оцінок Бруно Шульца, учня VII класу гімназії, 1908/1909 навчальний рік.

с. 27 Бруно Шульц після закінчення гімназії ім. Франца Йосифа у Дрогобичі, бл. 1910–1912.

с. 31 Шульц, «Карусель», олівець, бл. 1930.

с. 35 Шульц, «Шарманщик на подвір'ї», ілюстрація до Книги, туш, бл. 1936 р.

с. 37 Маскарад на прийнятті в д-ра Яна Кохановского у Варшаві по вул. Сільській [Wiejska], 11. На передньому плані — господар дому, Віткаци, який «встромляє» Шульцові ножа в живіт, позаду — Роман Ясенський, 1936.

с. 41 Шульц, «Юзеф після приїзду до Санаторію Під Клепсидрою», начерк ілюстрації до оповідання Санаторій Під Клепсидрою, олівець, 20-і роки.

с. 51 Викладачі та випускники (Шульц посередині у другому ряду) державної гімназії ім. короля Владислава Яґелла в Дрогобичі, 1935.

с. 52 Шульц (із текою) у групі відпочиваючих у Трускавці, кінець 20-х років.

с. 53 Державна гімназія ім. короля Владислава Яґелла у Дрогобичі, 30-і роки.

с. 61 Дебора Фоґель, бл. 1932.

с. 67 Дрогобич — загальний вигляд. Фотолистівка, видана перед 1913 р. накладом книгарні А. Ґерстмана в Дрогобичі. На горизонті видно вежу Ратуші в її давньому вигляді, перебудована перед самою Першою світовою війною.

с. 69 Вулиця Стрийська у Дрогобичі — прототип Шульцівської «вулиці Крокодилів» із Цинамонових крамниць, фотолистівка, бл. 1905.

с. 79 Будинок, у якому Шульц мешкав із родиною у 1910–1941 роках. Фото Єжи Фіцовського, 1965.

с. 82 Оздоблювальний медальйон на печі з білих кахлів — тепер її вже не існує — в кімнаті Бруно Шульца. Фото Єжи Фіцовського, 1965.

с. 89 Шульц, «Юзеф поруч зі сплячим батьком», ілюстрація до Санаторію Під Клепсидрою, олівець, туш, 1926.

с. 94 Фото, виконане після іспитів на атестат зрілості у т. зв. гімназії Блятта в червні 1940 р. У першому ряду вчителі, члени екзаменаційної комісії (в окулярах, вусатий — професор Якуб Блятт, перший ліворуч — Бруно Шульц); на стіні портрети Маркса і Сталіна.

с. 101 Будиночок по вул. Столярській, 18, в якому Шульц займав одну кімнату в останній рік свого життя. Будинок, якого вже не існує, знаходився на т. зв. Лані, тобто в старовинній єврейській дільниці, де в 1941 р. було утворено дрогобицьке ґето. Фото Єжи Фіцовського, 1965.

с. 111 Шульц, «Процесія», графіка cliché-verre з циклу Ідолопоклонна книга, 1920–1924.

с. 113 Шульц, «Жінка в шалі та чорних панчохах, яка сидить на канапі в будуарі, та три її поклонники», олівець, 20-і роки.

с. 117 Дерев'яна церква св. Юра у Дрогобичі, збудована в XV столітті, досі перебуває в досконалому стані.

с. 121 Рукопис Шульца, на якому представлено його власне вирішення задачі на побудову: «Побудувати трапецію, коли відомі обидві діагоналі, відношення двох суміжних сторін і кут навпроти бічної сторони, яка фігурує в даному відношенні» (Zbiór zadań matematycznych J. Krauza, Краків, 1920). Шульц вирішив задачу і доповнив розв'язання власноручними поясненнями в 1935 p., прийнявши виклик колеги з гімназії, вчителя математики Мирослава Кравчишина.

с. 128 Шульц, «Батько, який пише листа до фірми Крістіана Зайпеля», ілюстрація до оповідання Едзьо, олівець, бл. 1935.

с. 131 Шульц, ескіз екслібрису для Елли та Якуба, дітей брата Бруно Шульца, олівець, бл. 1925.

с. 133 Кубусь (Якуб) Шульц у віці близько п'ятнадцяти років у помешканні своїх батьків у Львові; на стіні видно гравюру Бруно Шульца «Одвічна казка» з циклу Ідолопоклонна книга і його невідомий малюнок-автопортрет, бл. 1930.

с. 134 Двадцятиоднорічна Елла Шульц, небога Бруно, 1935.

с. 135 Якуб і найстарший у родині Вільгельм, племінники Бруно, біля моря бл. 1932.

с. 139 Бруно Шульц, Лаура Вюрцберґ, Мар'ян Яхимович, Анна Плоцкер в саду біля будинку Марка Цвіліха, нареченого Анни Плоцкер, Борислав, 1938.

с. 147 Шульц, втрачений олійний образ, який висів у помешканні його брата Ізидора Шульца у Львові, намальований у дусі еротичної ідилії, до якої Шульц схилявся у 20-х роках, тут утриманий у фіолетово-блакитному колориті. Ця композиція — єдиний збережений олійний образ Бруно Шульца — перебуває у колекції Літературного музею у Варшаві.

c. 151 Бруно Шульц (сидить посередині) і вісім випускників дрогобицької державної гімназії в кабінеті моделей для малювання, 1926.

с. 163 Шульц, єдиний відомий ескіз до Цинамонових крамниць, олівець.

с. 179 Шульц, «Примірка у кравця», малюнок олівцем, картон, 20-і роки.

с. 187 Балконні двері та вікно кімнати Шульца в одноповерховому будинку по вул. Флоріянській, 10. Фото Єжи Фіцовського, 1965.

с. 189 Меморіальна дошка українською та польською мовами, вмурована в 1989 році у стіну будинку Шульца по вул. Флоріянській. Помилково інформує, наче Шульц оселився там у 1915 році, хоча це трапилося п'ятьма роками раніше.

с. 191 Не існуюча уже придорожня капличка св. Флоріяна по вул. Флоріянській поблизу будинку Шульца, вже без фігури святого. Фото Єжи Фіцовського, 1965.

с. 197 Поштова листівка і конверт листа Шульца до Анни Плоцкер, 1941.

с. 213 «Ja Anna Csillag», популярна в роки юності Шульца реклама засобу для прирощування волосся. З колекції Томаша Лєца.

с. 221 Урочистість ушанування пам'яті Бруно Шульца 19 листопада 1992 р. об 11 год. на колишній вулиці Міцкевича, на місці, де о тій самій порі 50 років тому письменник загинув, застрелений ґестапівцем. Праворуч стоїть Єжи Фіцовський, ініціатор цього жалобного вшанування.

с. 229 Церква і монастир отців василіян у Дрогобичі, міфічна садиба недоступних колекцій малярства, які стали причиною явища «другої осені». Фотолистівка, бл. 1905.

с. 233–238 Факсиміле рукопису Другої осені на 6 сторінках шкільного зошиту в клітинку, надісланого в 1934 р. до «Kameny» і вцілілого в Хелмі Любельскому, в паперах редактора Зенона Вашневського. Це єдиний відомий сьогодні манускрипт літературного твору Бруно Шульца.

с. 239–241 Факсиміле листа Бруно Шульца до Зенона Вашневського, редактора видаваного у Хелмі Любельскому літературного щомісячника «Kamena», за 6 жовтня 1934 p., зі згадками про пересилання рукопису