Джозеф Хеллер - Пастка на дурнів

віддати малу, коли виросте, до якогось аристократичного коледжу — Сміта, Редкліфа або Врін Мор. А за хвилину він вискочив з ліжка і на повний голос почав скликати своїх друзів: вони всі повинні знати, як йому поталанило! Та щойно ті з’явилися на його радісне запрошення, як Кристі раптом затріснув двері перед самим їхнім носом: він раптом згадав, що його кохана геть роздягнена.

— Одягайся! — наказав він їй, вітаючи себе за вчасно виявлену пильність.

— Perchè?[44] — заінтриговано запитала вона.

— Perchè? — повторив він, поблажливо всміхаючись. — А тому, що я не хочу, щоб вони бачили тебе роздягнутою.

— Perchè no? — запитала вона.

— Perchè no? — Кристі здивовано зиркнув на неї.— А тому, що негаразд, щоб інші чоловіки бачили тебе голою, ось чому!

— Perchè no?

— А тому, що я так кажу! — розпачливо вигукнув Кристі.— І годі зі мною сперечатися. Я тут мужчина, і тобі доведеться робити так, як я кажу! З цієї хвилини я забороняю тобі виходити з кімнати, коли ти не одягнена, як годиться! Тобі ясно?

— Ти що, здурів? Che succèdo?[45]

— Я знаю, що говорю.

— Tu sei pazzo![46] — обурено зойкнула вона, не бажаючи повірити в таке неподобство, і вискочила з ліжка. Щось сердито бурмочучи, натягла панталони й рушила до дверей.

Кристі рішуче став їй на дорозі. Він мусив показати всю силу свого чоловічого авторитету.

— Я забороняю тобі виходити з кімнати в такому вигляді! — твердо заявив він.

— Tu sei pazzo! — огризнулася вона вже з дверей, незадоволено смикнувши головою. — Idiota! Tu sei un pazzo imbecile![47]

— Tu sei pazzo! — мовила її сестричка і так само гордо рушила до виходу.

— Ану назад! — наказав їй Кристі.— Тобі я теж забороняю ходити без нічого.

— Idiota! — недбало кинула йому мала з коридора. — Tu sei un pazzo imbecile!

Розгублений Кристі безпорадно забігав по кімнаті, а тоді прожогом кинувся до салону, щоб заборонити приятелям дивитись на його кралю. Вона стояла перед ними в одних панталонах і скаржилася на нього.

— А чому, власне? — запитав Данбар.

— Як це чому? — вигукнув Кристі.— Тому, що тепер вона моя наречена, і ніхто не має права дивитись на неї, коли вона не зовсім одягнена.

— Чому?! — запитав Данбар.

— От бачите! — знизавши плечима, промовила Кристієва краля. — Lui è pazzo![48]

— Si, è molto pazzo![49] — підтвердила її сестричка.

— Як не хочеш, щоб ми на неї дивились, то скажи, хай вона одягнеться, — скинувся на Кристі Голодний Джо. — Якого чорта ти хочеш від нас?

— Вона мене не послухається, — несміливо признався Кристі.— А тому вам доведеться заплющувати очі або дивитися в інший бік, коли вона з’явиться перед вами. Добре, хлопці?

— Madonn![50] — у відчаї вигукнула Кристієва краля, вибігаючи з салону.

— Madonn! — вигукнула й мала сестричка, вибігаючи слідом.

— Lui è pazzo! — добродушно зауважив Йоссар’ян. — Я змушений з цим погодитися.

— Слухай, ти що, справді з глузду зсунувся? — запитав у Кристі Голодний Джо. — Чого доброго, ти ще заборониш їй виходити на панель!

— З цієї хвилини, — мовив Кристі до своєї кралі,— я забороняю тобі виходити на панель!

— Perchè? — зацікавилася вона.

— Perchè?! — зойкнув приголомшений Кристі.— Тому, що це нікуди не годиться, ось чому!

— Perchè no???

— Бо не годиться, і баста! — твердо повторив Кристі.— Не годиться такій славній дівчині, як ти, ловити незнайомих мужчин і спати з ними! Я даватиму тобі грошей, скільки треба, тільки знай, що більше займатися цим тобі не можна.

— А що ж я робитиму цілими днями замість цього?

— Що робитимеш?! — перепитав Кристі.— Ти робитимеш те, що роблять усі твої подруги!

— Всі мої подруги ловлять незнайомих мужчин і сплять з ними!

— Тоді заведи собі інших подруг! А з гулящими дівками більше не водися! Проституція — це зло. Так тобі кожен скаже, ось навіть він! — Кристі з надією повернувся до бувалого дідугана. — Я правильно кажу?

— Ви помиляєтесь, мій друже, — відказав старий. — Проституція дає їм змогу заводити хороші знайомства. Проституція це — передусім свіже повітря, корисні фізичні вправи й безтурботне, забезпечене життя. Ось що таке проституція!

— Віднині,— суворо наказав своїй кралі Кристі,— я забороняю тобі мати щось спільне з цим аморальним стариганом.

— Va fongul![51] — відказала йому дівчина, знеможено зводячи очі вгору. — Ну, чого він до мене чіпляється? — заголосила вона й замахала кулаками. Lasciami![52] — тихо, з погрозою додала дівчина. — Stupido![53] Якщо мої подруги такі погані, то якого біса твої дружки лигаються з ними? Піди скажи, щоб вони перестали!

— Віднині,— мовив Кристі до своїх приятелів, — ви, хлопці, я гадаю, перестанете лигатися з її подругами й візьметесь за розум.

— Масіопп! — в один голос заволали його друзі й знеможено звели очі вгору.

Кристі безперечно зсунувся з глузду. Він вимагав, щоб вони всі негайно ж закохалися й поженились. Данбар може побратися з Вессловою подружкою, Йоссар’ян — з ким завгодно, ну хоча б із сестрою Качкіт. А після війни всі вони б могли працювати в Кристієвого батька, жити поруч і виховувати своїх діток разом, як і годиться добрим сусідам. Він усе це бачив, як на долоні: кохання незбагненним чином перетворило його на романтичного ідіота. Коли друзі одвели його назад до спальні, Кристі тут же почав сваритися зі своєю кралею щодо капітана Гадда. Кінець кінцем вона пообіцяла Кристі не спати більше з капітаном Гаддом і не віддавати йому Кристієвих грошей. Та ніщо не могло похитнути її приязні до бридкого, неохайного, розпусного і зіпсутого до самих кісток дідугана — старого збоченця, який не випускав жодної нагоди поглузувати з Кристієвого кохання і ніяк не хотів визнавати американський конгрес найвидатнішим дорадчим органом у світі.

— Віднині,— твердо наказав Кристі своїй кралі,— я забороняю тобі навіть розмовляти з цим противним дідуганом.

— Знову дідуган! — залементувала дівчина. Perchè no?

— Бо він виступає проти Палати представників!

— Mamma mia! Та що це з тобою діється?

— È pazzo, — глибокодумно зауважила її сестричка. — Ось що з ним діється!

— Si, — охоче погодилася Кристієва краля, запустивши руки у своє довге каштанове волосся. — Lui è pazzo!

І все-таки вона тужила за Кристі, коли його довго не було, і до смерті зненавиділа Йоссар’яна, який відправив свого друга до шпиталю, розквасивши йому носа.

34. День дяки

У тому, що Йоссар’ян розквасив Кристі носа, винний був ніхто інший, як сержант Туз. Сталося це на День дяки після того, як уся ескадрилья гідно віддячила Майлові за казково розкішну трапезу. З полудня офіцери та нижні чини обжиралися, скільки хто хотів. Майло