Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— Асоко, перевір, чи все готово до нашого вильоту. Ми не можемо собі дозволити затримок, — сказала Еніка, перевіряючи навігаційні налаштування на пульті управління шатла.

Асока кивнула і пішла перевіряти системи шатла, відчуваючи важливість моменту. Вона знала, що їхнє завдання несе в собі велику відповідальність, особливо з огляду на підвищену напруженість у галактиці. Тим часом Еніка стояла біля вікна космічної станції, спостерігаючи за мерехтливими зорями. Її думки були зосереджені на Обі-Вані й на тих таємничих силах, що, здавалося, останнім часом все частіше втручалися в їхнє життя. В цей час, в тіні одного з коридорів космічної станції, Дарт Мол терпляче чекав. Він був повністю зосереджений на своїй місії — перехопити Еніку, перш ніж вона зможе дістатися Корусанту. Він міцно тримав в руках свій двобладний світловий меч, готовий до дії.

Асока повернулася до Еніки, її обличчя виражало злегка занепокоєння.

— Все готово до вильоту, майстре Еніка, але я відчуваю щось дивне. Як ніби нас хтось спостерігає, — сказала вона, озираючись навколо.

Еніка поглянула на неї з увагою. Її інстинкти Джедая також були насторожені.

Особливо зараз коли війна вона обернулась все виглядало як завжди працівники станцій снували по своїм ділам. Єдині хто виділявся це вони своїх мантій джедаїв, хоча вони здається не єдині джедаї хто вирішив скористатися цією стацією, щоб дозаправитеся і перепочити Гарен Мульн явно спішив до свого шатла  рядом з ним шов Люн Оддо. Майстер  і Падаван явно замітили їх тому почекав доки мимо пройде дройд — приберачь вони поспішили до них.

— Еніка  який приємний сюрприз, а де

Обі-Ван невже наш любий магістр Кенобі ризикнув відправити тебе саму

Еніка посміхнулася, побачивши знайомі обличчя, хоча тривога не залишала її.

— Гарене, Люне, рада вас бачити. Обі-Ван залишився, щоб продовжити виконання наших завдань. Але зі мною Асока, і я впевнена, що ми впораємося, — відповіла вона, намагаючись виглядати впевнено. Люн Оддо, молодий падаван, посміхнувся, але його очі також виражали занепокоєння.

— Майстре Еніка, я відчуваю дещо... тривожне. Можливо, це просто моя уява, але...

Гарен Мульн глянув на свого учня з розумінням. Він також відчував щось незвичне, і це викликало у нього підозри.

— Еніка, ти права. Ми повинні бути обережними. Ці часи сповнені небезпек, і ми не можемо дозволити собі помилок, — сказав він, поглядаючи навколо. Асока, помітивши, як інші Джедаї також відчувають неспокій, знову озирнулася навколо.

— Майстре Еніка, що ми будемо робити? Можливо, нам варто змінити маршрут чи затриматися тут ще на деякий час? — запитала вона. Еніка задумалася, обмірковуючи всі можливі варіанти. Вона знала, що тривалі затримки можуть лише збільшити ризик. Вона також розуміла, що змінити маршрут може бути небезпечно, особливо якщо хтось уже слідкує за ними.

— Ми продовжимо наш шлях, але будемо надзвичайно обережними, — вирішила вона. — Гарене, Люне, якщо ви не проти, ми могли б летіти разом. Це може підвищити наші шанси на успіх.

Гарен кивнув.

— Це гарна ідея. Разом ми сильніші. Ми пристаємо до вашого плану. Дарт Мол, схований у тіні, спостерігав за групою Джедаїв. Він відчував їхнє занепокоєння і бачив, як вони об'єднуються. Але це не зупиняло його. Він знав, що його сила і рішучість перевершують будь-які об'єднані зусилля Джедаїв.

— Вони не уникнуть своєї долі, — прошепотів він, готуючись до атаки. Еніка, Асока, Гарен та Люн прямували до свого шатла, відчуваючи, як напруга в повітрі продовжує зростати. Вони знали, що кожен крок може бути вирішальним, і кожна дія повинна бути ретельно обдуманою. Раптом космічна станція здригнулася від сильного вибуху. Всі кинулися в укриття, намагаючись зрозуміти, що сталося. Еніка схопила Асоку за руку, щоб переконатися, що з нею все гаразд.

— Це може бути початком атаки. Ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок, — сказала вона, дивлячись на обличчя своїх товаришів.

Гарен, зосереджений і рішучий, витягнув свій світловий меч.

— Джедаї, будьте готові. Ми повинні захистити один одного і завершити нашу місію, — промовив він, готуючись до неминучої битви.

Асока, відчуваючи адреналін, що швидко підійматися в її тілі, також витягла свій меч. Вона знала, що битва буде складною, але вона була готова до всього, щоб захистити свою майстриню і друзів.

У цей момент з темряви з'явився Дарт Мол, його обличчя було сповнене рішучості та гніву. Він підняв свій двобладний світловий меч, готовий до бою.

— Джедаї, ваша година пробила. Цього разу ви не втечете, — сказав він холодним тоном, готуючись до атаки. Еніка, Асока, Гарен та Люн об'єднали свої сили, готові зустріти ворога. Вони знали, що ця битва буде важкою і небезпечною, але їхня рішучість і віра у власні сили надавали їм впевненості.

Битва розпочалася, і кожен з них був готовий віддати все, щоб захистити своїх товаришів і завершити свою місію. Їхня сила, спритність і взаємодія були ключем до успіху, і вони знали, що разом вони можуть подолати будь-які труднощі. Дарт Мол атакував з усією своєю люттю, але Джедаї були готові. Вони відбивали його удари, захищаючи один одного і намагаючись знайти слабкі місця в його захисті. Битва тривала, і кожен удар, кожен рух був вирішальним.

— Асоко, тримайся ближче до мене! — крикнула Еніка, відбиваючи черговий удар Дарта Мола. Битва тривала кілька хвилин, кожен учасник використовував всі свої навички та вміння. Еніка з кожним ударом відчувала, як її зосередження та контроль над Силою зміцнюються. Вона знала, що їхня мета — не тільки вижити, але й захистити галактику від темних сил, які прагнули її знищення.

Нарешті, вирішальний момент настав. Еніка зуміла відбити атаку Мола таким чином, що він втратив рівновагу. Гарен використав цей момент, щоб вивести Мола з ладу, влучивши йому в бік ноги, що змусило Сітха впасти на коліна. Дарт Мол, зрозумівши, що програє, використав свої останні сили, щоб втекти, залишивши джедаїв переважати на полі бою. Еніка, зітхнувши з полегшенням, швидко перевірила стан своїх товаришів.