Джек Лондон - Твори у дванадцяти томах. Том другий

У далекі моря чужини.

І одних поглинає морська глибина,

Інші гинуть поблиз берегів.

А до матері звістка доходить страшна,

І нещасна нових шле синів.

Та нашій Моряцькій Матері вже минулося родити дітей. Ті, кого вона народила, розвіялись по світу і заполонили планету. Невістки, може, продовжать ще рід, а вона вже своє відбула. Колишні англійці поробились тепер австралійцями, африканцями, американцями. Англія так довго виряджала на чужину «синів своїх найліпших» і так по-хижацькому нівечила тих, котрі лишалися в краю, що тепер вона тільки й має — нудитись довгими вечорами та дивитись на портрет її королівської величності на стіні.

Правдиві матроси британського торгового флоту вже перевелися. Там тепер не навербуєш таких морських вовків, що билися з Нельсоном під Трафальгаром і на Нілі. Залога торгових суден тепер більше з чужинців, і лишень офіцери — все ще англійці. В Південній Африці колоніст навчає корінного британця стріляти, а британські офіцери раз у раз дають маху; в метрополії вуличний люд істерично шаліє на різних святкових урочистостях, а військове міністерство тим часом знижує норми зросту для рекрутів.

Інакше воно й бути не може. Навіть найневибагливіший британець не годен без кінця недоїдати, сподіваючись при тім на довгий вік. Пересічну місіс Магрідж загнано до міста, і там вона спроможна народити хіба що якого анемічного недолугого нащадка, рокованого жити в недоситі. Сила англомовної раси сьогодні не на тісному цьому острівці, а в Новому Світі, за океаном, де живуть сини й дочки місіс Томас Магрідж. Моряцька Мати з-під Північної Брами вже відробила своє, хоч вона цього й не усвідомлює. Час дати спокій своїм натрудженим крижам; і якщо на неї не чекають богадільня та робітний дім, то це завдяки її синам та дочкам, що на них вона зможе спертися в чорний день старечої немочі.

Розділ XVI

ВЛАСНІСТЬ ПРОТИ ОСОБИ

В суспільстві, одверто утилітарному та опертому на власності, власність неминуче поставиться вище людської душі, а злочини проти власності вважатимуться далеко тяжчими, ніж злочини проти особи. Потовкти свою дружину на драглі та поламати їй кілька ребер — це дрібне порушення порівняно із спанням просто неба, коли не маєш чим заплатити за нічліг. Хлопчина, що вкраде кілька груш у багатої залізничної корпорації, — більша загроза для суспільства, ніж хуліган-підліток, що ні сіло ні впало нападає на сімдесятлітнього діда. А якщо молода дівчина, наймаючи помешкання, вдає, ніби вона має роботу, то вона вчинить такий страшний переступ, що не покарати її — значить поставити під загрозу всю систему приватної власності. Якби вона швендяла після півночі по нечестивому Пікаділлі або Стренду, поліція дала б їй спокій, і вона мала б чим заплатити за помешкання.

Для ілюстрації наведу низку витягів із судових звітів за один тільки тиждень:

«Відніс, поліційний суд. Суддями — олдермени Госідж та Ніл. Томаса Лінча обвинувачено в тому, що бешкетував напідпитку і вчинив напад на констебля. Обвинувачений викрав затриману полісменом жінку, копнув його ногою і жбурляв у нього каміння. Оштрафовано на 3 шилінги 6 пенсів за першу провину і на 10 шилінгів та судові витрати за напад.

Глазго, поліційний суд Квінс-парку. Слухав справу міський суддя Норман Томпсон. Джон Кейн визнав себе винним у тому, що побив свою дружину. Раніше був засуджений п'ять разів. Штраф 2 фунти 2 шилінги.

Тонтон, мирова колегія графства. Джон Пейнтер, кремезний здоровань, назвав себе робітником. Його обвинувачено в тому, що побив свою жінку. В останньої два великі синці під очима і дуже спухле обличчя. Оштрафовано на 1 фунт 8 шилінгів, включаючи судові витрати, і зобов'язано дотримувати спокою.

Відніс, поліційний суд. Річарда Бествіка та Джорджа Ганта обвинувачено в тому, що, полюючи, вони зайшли в приватні володіння. Гантові — штраф 1 фунт і судові витрати, Бествікові — 2 фунти і витрати. З огляду на неоплатність замінено місяцем ув'язнення.

Шафтсбері, поліційний суд. Суддею — мер міста містер А. Т. Карпентер. Томаса Бейкера обвинувачено в спанні на вулиці. Чотирнадцять діб.

Глазго, центральний поліційний суд. Слухав міський суддя Данлоп. Едварда Моррісона, підлітка, обвинувачено в крадіжці п'ятнадцяти груш з підводи на залізничній станції. Сім діб.

Донкастер, поліційний суд. Судді — олдермен Кларк та інші. Джеймса Мак-Гауена, згідно з законом проти браконьєрства, обвинувачено в тому, що мав при собі браконьєрське знаряддя та кілька кролів. Штраф 2 фунти і судові витрати або один місяць ув'язнення.

Данфермлайн, шерифський суд. Судив — шериф Гілеспі. Джон Янг, шахтар, визнав себе винним у тому, що напав на Александра Сторара, бив його кулаками по голові й по тілу, повалив на землю і вдарив шахтною підпорою. Штраф 1 фунт.

Керколді, поліційний суд. Міський суддя Дішарт. Сімон Вокер визнав себе винним в тому, що напав на чоловіка, вдарив його і збив з ніг. Напад був нічим не викликаний, і суд кваліфікував обвинуваченого як вельми небезпечного для громади. Штраф 30 шилінгів.

Менсфілд, поліційний суд у складі мера міста, панів Ф. — Дж. Тернера, Дж. Вітекера, Ф. Тідсбері, Е. Голмса та д-ра Р. Несбіта. Джозефа Джексона оскаржено за напад на Чарлза Канна. Без жодного приводу обвинувачений сильно вдарив позивача в лице, збивши його з ніг, а потім копнув ногою в скроню. Потерпілий втратив свідомість і протягом двох тижнів був під лікарським наглядом. Штраф 21 шилінг.

Перт, шерифський суд. Суддею — шериф Сім. Девіда Мітчела обвинувачено в браконьєрстві. Має дві попередніх судимості, останню три роки тому. Шерифа просили врахувати похилий вік (62 роки) і те, що він не чинив опору лісникові при затриманні. Чотири місяці ув'язнення.

Денді, шерифський суд. Суддею шерифів заступник — шановний Р. С. Вокер. Джона Мерея, Дональда Крега та Джеймса Паркса обвинувачено в браконьєрстві. Крега і Паркса оштрафовано по одному фунту кожного або чотирнадцять діб ув'язнення, Мерея — на п'ять фунтів, або місяць ув'язнення.

Редінг, поліційний суд у складі панів В. Б. Монка, Ф. Б. Парфіта, Г. М. Воліса та Г. Гілегена. Альфреда Мастерса, 16 років, оскаржено в тому, що спав надворі, на пустирі, і не мав ніяких певних засобів до існування. Сім діб.

Солсбері, міська колегія мирових суддів у складі мера міста, панів С. Госкінза, Г. Фулфорда, Е. Александера та В. Марлоу. Джеймса Мура оскаржено за крадіжку пари черевиків з двору крамниці. Двадцять одна доба.

Горнкасл, поліційний суд у складі преподобного В.