Єва Басіста - Дві сторони, Єва Басіста

- Ларисо! - зненацька у дверях показався Дмитро.

- Що? - обернулася до нього зарюмсана блондинка.

- Що сталося? - підійшов він до неї та сів на стілець. Він дивився прямо в сині очі жінки та випромінював занепокоєння.

- Мій син проти мене, - істерично засміялася вона, а потім знову заплакала. Чоловік роздмухав у ній емоції, які щойно вляглися.

- Що ти маєш на увазі?

- Він сказав, що скоїть самогубство, якщо його стерва сяде до в'язниці.

Дмитро стиснув губи та взяв її за руку. Став гладити Ларису, але це жодним чином не заспокоювало жінку, яка плакала.

- Та він блефував, - став говорити він. - Хлопець вирішив просто налякати тебе.

- Ні, він сказав це дуже впевнено...

- Ларисо, - урвав він її. - Не забивай свою голову дурним!

- А якщо він дійсно таке вчинить?

- Не вчинить, бо якщо його швабра дійсно вина, то це йому доведе суд, і тоді він побачить, хто його дружина на справді.

- Ти так думаєш? - запитала Лариса. - І мені не забирати заяву?

- Навіть не думай таке вчиняти. Хай у цьому розбираються правоохоронці.

- Добре, але мені все одно страшно...

- Нічого не бійся, я з тобою, - сказав Дмитро, який обійняв свою Ларису. Остання мала жахливий вигляд.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно