Alina Slynko - СвІт Без Меж, Alina Slynko

Розділу 12: "Початок нового світу"

Андрій дивився на простір перед собою. Там, де раніше були сліди людського існування, тепер простягалася досконала чистота.

Це не було порожнє місце, це було оновлення. Але воно не потребувало руйнування, бо старе просто зникло.

"Ось творю все нове..." (Одкр. 21:5).

Ті, хто залишилися, вже не мали вагань. Вони більше не питали. Вони приймали.

Вони знали, що тепер вони не просто вижили. Вони стали частиною Божого задуму.

"Це не кінець. Це початок."

Земля перед Андрієм більше не була такою, як раніше. Вона не мала розбитих шляхів, занедбаних будівель чи слідів руйнування.

Вона була оновлена, і серед цієї нової землі постало місто, що не було створене людськими руками.

"І побачив я святе місто, Новий Єрусалим, що сходив з неба від Бога..." (Одкр. 21:2).

Тепер немає болю, немає смутку, немає втрат.

Світ більше не залежав від того, що було колись. Він був таким, яким мав бути від початку.

"У цьому місті праведність не є вибором, а природою існування."

Андрій дивився навколо—усі, хто стоять поруч, більше не шукають відповіді. Вони вже знають.

Їхні серця наповнені спокоєм, бо вони знають, що Божий задум завершився.

"Господь витре кожну сльозу з їхніх очей, і не буде вже ані смерті, ані плачу, ані болю..." (Одкр. 21:4).

Тепер більше немає боротьби, немає сумнівів, немає минулого.

Є тільки чисте буття, що більше не має меж.

"Світ більше не містить темряви. Він тільки сяє істинним світлом."

Андрій вдихає повітря—воно не має тяжкості, воно несе лише життя.

Його руки більше не тремтять від страху, його очі більше не шукають пояснень.

"І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось творю все нове..." (Одкр. 21:5).  

Він більше не вагається. Він знає.

Це не порятунок. Це народження нового.

"Ми прийняли істину. І істина прийняла нас."
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍