Alina Slynko - СвІт Без Меж, Alina Slynko

Розділу 11: "Очищення світу"

Андрій дивиться на землю, яка більше не виглядає так, як раніше. Вона вже не просто змінюється—вона оновлюється.

Старі будівлі більше не існують, але їхні руїни не залишилися—все перетворюється на щось нове.  

"Все старе минуло, ось, стало все нове..." (2 Кор. 5:17).

Ті, хто залишилися, більше не озираються назад—вони дивляться вперед.

Вони не бояться змін, бо тепер вони частина істини.

"Світ більше не є тимчасовим. Він нарешті є досконалим."

Андрій піднімає голову—небо більше не містить хаосу, воно стало гладким і світлим.

Він відчуває, що над світом з’явився новий порядок. Той, що більше не допускає руйнування.  

"І побачив я великий білий престол і Того, Хто сидів на ньому..." (Одкр. 20:11).

Ті, хто прийняли істину, більше не вагаються. Вони стоять спокійно перед тим, що має прийти.

Вони знають, що більше немає страху—тільки прийняття.

"Правосуддя не є покаранням. Воно є очищенням."

Ті, хто залишалися у запереченні, більше не можуть сховатися.

Їхні постаті стають все менш відчутними—вони зникають у просторі, що більше не підтримує їх.

_"І якщо хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий у озеро вогняне..." (Одкр. 20:15)._

Це не є кара. Це є наслідок їхнього вибору.

Андрій не дивиться на них з жалем—він розуміє, що світ більше не може тримати те, що заперечує істину.

"Світ більше не підтримує заперечення. Він підтримує тільки істину."

Світло, що заповнює простір, більше не схоже на сонячне світло. Це світло, що змінює саме буття.  

Жодного хаосу, жодного руйнування—тільки очищення.

_"Бо ось, день той надходить, палаючий, як піч..." (Малахії 4:1).

Тепер усе старе остаточно зникає, а новий порядок приходить. 

Андрій більше не питає, що буде далі—він вже знає.

_"Я більше не бачу того, що було. Але я не сумую за цим."_
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍