Квін Тесс - По слідах Не забутих книжок, Квін Тесс

Коли на стіл поставили закуски, я зрозумів, що не їв цілий день, а з подачі Чіміна, який не полюбляє змішувати алкоголь з їжею, щоб не набрати зайвих кілограмів, ми вже вдосталь випили. Я вже був пʼяний, а вечір був у самому розпалі. Хосок вже розпалював танцпол, Техьон з Чіміном не довго думаючи приєдналися до нього. Чонгук відійшов ближче до бару, щоб спокусити сподобавшусь дівчину, яка кидала йому знаки уваги весь вечір. Джин десь запропастився розмовляючи зі своєю нареченою, а я з Юнгі самотньо сиділи за столом:

- Про що задумався? - запитав він.

- Щоб ти зробив, якби потрапив у шторм, корабель почав тонути, а до берега рукою подати, але на кораблі те, що тобі дуже важливе? - ледь вимовив я.

- Ну, за ді Капріо, я б точно не пірнав, - пожартував Юнгі.

- Юнгі, - підвищив я голос.

- Ну добре-добре, метафору я зрозумів, - знизав він плечима, його обличчя стало серйозним, - я б пірнув у шторм, і якщо б вистачило повітря, то забрав те що мені важливе, з собою, або б потонув разом з ним.

Памʼятаю, як я подякував Юнгі за пораду, далі - пустота. Мій мозок відключився. 

Або ж потонув.