Леся Українка - Том 11

Борецька — сусідка поетеси, яка 1894 р. жила в одному будинку з нею в Києві, на Стрілецькій вул., № 9.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2. Км Вид-во АН УРСР, 1956, с. 195—197.

Подається за машинописною копією з рукопису Гл. Лазаревського, виготовленого я оригіналу (ф. 2, № 1548).

Драгоманопа Людмила Михайлівна (1842—1918) — дружина М. П. Драгоманопа, дядина Лесі Українки, перекладачка.

В. И.— Токмакола, знайома Л. М. Драгоманової.

М - ш е і лі -11 о К [о й ч у] — софійські знайомі Драгоманової і Лесі Українки.

14. ДО А. М. ДГАГОМАИОВОЇ. 8 квітня JS9S р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Лося Українка. Публікації, статті, дослідження, лик. 2, о. 197—198.

Подається яа машинописною колією (ф. 2, № 1548).

Драгоманопа Аріадма Михайлівна (ще: Рада, Радік, 1877— 1954) — молодша донька М. 11. Драгоманопа, двоюрідна сестра Лесі Українки, пізніше дружина українського художника І. І. Труша.

...d emoiselles Amman її — дочки двірцевого садівника в Софії, добрі знайомі Аріадни Драгоманової.

Зоря — Світозар Михайлович Драгомаиов (1884—1958), сип М. П. Драгоманова, двоюрідний брат Лесі Українки.

Лід а — Лідія Михайлівна Драгоманова-ІПишманова (1866— 1937), старша донька М. П. Драгоманова, двоюрідна сестра Лесі Українки.

Б е л ч е в а Мара (1868—1937) — болгарська поетеса і перекладачка, з якою Леся Українка познайомилася у с. Владаї поблизу Софії під час свого перебування у Драгоманових.

15. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 11 квітня 1808 р. Ялта

Вперше падруковапо у вид.: Твори у 5-ти т., т. 5, с. 231—233.

Подається за автографом (ф. 2, № 184).

...я переклала першу сцену з «Мак бета»...— Зберігся уривок перекладу першої, другої і більшої частипи третьої сцени першого акту цього твору В. Шекспіра (ф. 2, № 903). Див. т. 2 даного видання.

...п е р е к л а д у шматок «М а н ф р е д а» або «К а ї -н а»...— Поетеса переклала першу сцену першого акту містерії Дж.-Н.-Г. Байрона «Каїн» (ф. 2, № 880). Див. т. 2 даного видання.

«Москвичи в Гарольдовом плаще»...— змінений рядок з поеми О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» (розділ 7, строфа XXIV).

П о л е в о й Микола Олексійович (1796—1846) — російський письменник, перекладач, історик.

...б уло жаль Мих[айла] П е т р [о в и ч а], що його чудовий переклад «Гамлета» м а р н у є т ь с я...—Гам-лет, принц Донський. Трагедія в V діях В. Шекспіра. Пер. на українську мову М. П. Старицький. З прилогою музики М. Лисен-ка. К, 1882.

...сонет Гейпо до його м а т е р і...—тобто сонет під назвою «Моїй матері Б. Гейне». У перекладі М. Рильського починається такими рядками:

Я звик вибоко голову держати,

Бо маю честь і мужність без догани;

Хай сам король мені у вічі гляне,—

Не опущу я їх, кохана мати.

Микось (ще: Микунька) — Микола Петрович Косач (1884— 1937) — молодший брат поетеси.

16. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 13 квітня 1898 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти T.t т. 5, с. 233—235.

Подається за автографом (ф. 2, № 185).

Яворський Іван — український актор і режисер. Докладніших відомостей немає.

Мороз Іван (1869—1898) — український актор і антрепренер.

...я кийсь галичани н...— український актор і режисер Се-верин Федорович Паньківський (1872—1943). У 1897—1899 pp. грав у трупі М. Кропивницького, у 1899—1900 pp.—у трупі М. Стари-цького, з 1900 р.— в об’єднаній трупі корифеїв українського театру.

17. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 19 квітня 1898 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 235—236.

Подається за автографом (ф. 2, № 186).

Балевич — український актор з трупи М. Кропивницького. Докладніших відомостей псмає.

...оце в неділю ставитимуть «JI и м е р і в н у»...— Йдеться про драму Панаса Мирного.

Завтра збираються йти на Надсонову дач у.— Російський поет-лірик Семен Якович Надсон (1862—1887) останні два роки свого життя жив у Криму поблизу Ялти. Леся Українка відвідувала його будинок. Вона присвятила пам’яті поета вірш «Надсонова домівка в Ялті» і переклала його поезію «О любвн твоей, друг мой, я часто мечтал» («Про любов твою, друже, я марив не раз»...).

18. ДО П. А. КОСАЧА. 19 квітня 1898 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 236—237.

Подається за автографом (ф. 2, № 117).

Чукурлар — місцевість поблизу Ялти, де Леся Українка оселилась у червні 1897 р. і де познайомилася з С. К. Мержин-ським.

19. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 22 квітня 1898 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 237—238.

Подається за автографом (ф. 2, № 187).

Лист писаний напередодні від’їзду сестер поетеси з Криму, тобто 10 квітня ст. ст.

20. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 1 травня 1898 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 238—239.

Подається за неповним автографом і копією О. Косач-Кривинюк

(ф. 107, № А.7 Матеріали до хронології «Життя ї творчість Л есі Українки»). V- ' '

Софія Віталіївна — Старицька (1850—1927), дружина М. Ц. Старицького; сестра М. В. Лисенка.

«Н а т а л к а» — «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського.

«Ч о„р н о м о р ц і» — опера, лібретто М. Старицького за п’єсою Я. Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані». Музика М. В. Ли-Сенка. Під назвою «Чорноморці» опера вперше поставлена в 187'2' р. на сцені київського аматорського театру в будинку Ліндфорсів.

«За Н і м а п іду» — популярна в 80—90-х роках оперета українського письменника Володимира Степановича Александрова (1825—1894). Муэшса Л. Александрової. Вийшла друком 1872 р. '

«Не ходи, Грицю...»— «Не ходи, Грицю, на вечорниці», оперета в 4-х діях В. С. Александрова. Вийшла друком 1873