КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА - Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

       - Приб’ємо того… як його. З Гааги. Та й по всьому, - радісно одізвалася Власта.

       - Якщо ми його вб’ємо, то станемо не кращі за нього, - процитував Алан. – Має бути інший вихід. Знаю. Ми маємо розворушити свідомість людей. Адже, у випадку із гібридними Драконами та у цьому вимірі, люди не боролися за свої права…

       - Прокинься, - стомлено мовила Власта. – Люди боролися за свої права. Але їх всіх постріляли. Чи ти забув?

        - Так, - повільно одізвався Алан. – Але постріляли їх вже тоді, коли нові жахливі закони почали діяти. Отже, ми маємо пояснити людям, що будь-яке, навіть найменше зменшення їхніх прав, веде до жахіття.

        - Так, - кивнула Огняна, а Смок її підтримав. – Спочатку, люди погодилися обмежити права тих, кого підозрюють у тероризмі.

       - Але людина вважається невинуватою, доки її вину не встановлено вироком суду, - додав Алан.

       - Тобто, - припустила Фрося. – Ми маємо пояснити людям, що погані не закони, а…. а хто?

       - Ті, хто мають ловити терористів, не діяли так, як треба. Закони у часи юності Скрині були - нормальні. Але ж треба було знищити права людини, і терористи трапилися саме у нагоді. Невже, випадково? – Здивувався юнак.

        - Може, й випадково. Але ми припускаємо, що той Ґедзь сам робив теракти. Тобто, його помічники, і на хвилі суцільного суспільного жаху він прийшов до влади, - сумно долучився до бесіди Смок.

      - Кажу ж, - не втрималася Власта. – Приб’ємо того гада!

      - Ні, - хитнув головою Алан. – Справа не у ньому. Ми ж відіслали Всеволода, куди подалі. А тут - новий диктатор. Справа у людях. Зараз у всіх проблеми: робота, кохання, безробіття, хвороби і таке інше. Права вже не здаються чимось важливим. Ми ж маємо, провести просвітницьку роботу. Розказати всім, що дотримання їхніх прав знаходиться на тонкій межі: крок до звуження прав, і людство потрапить до темних часів Середньовіччя.

       - А чи нам повірять? – Із сумом мовила Фрося. -  Ось Ярослав: він намагається відстояти свої права і лише зустрічає смішки у класі.

       - Тоді, ми маємо виступити із чимось серйозним. Заснувати декілька груп у соціальних мережах, не лише українських. Роз’яснювати, які права люди мають, і які вони мають обов’язки також.  Пояснювати, що якщо люди погодяться порушити права когось іншого, наприклад розстріляти без суду, то наступного разу й їх ув’язнять, або стратять без суду.

       - Моя рідна тітка живе у Нідерландах, - задумливо мовила Скриня.

       - Що?!

       - А що? Можемо приставити її до того…. Як його? До Ґедзя, нехай попередить теракти.

       - Ти тільки Микитенку про це не кажи. Одразу ж згадає про права людини, - сказала Огняна.

       - Але ми не можемо нехтувати правами людини, навіть такої жахливої, як цей Ґедзь, - втрутився Алан.

       - Але ж це буде випадок крайньої необхідності, хіба ні? – Запитала Фрося.

       - Твій батько правий. Дуже важко пояснити комусь, що діяв у стані крайньої необхідності, коли злодій здійснить свої злодійські вчинки у майбутньому, - зітхнув Алан.

       - Гаразд, - зітхнув Смок. – Я переговорю із своїм троюрідним братом. Він як раз там поруч живе. На Драконів не поширюються Конвенції людей. Що ще?

       - А ще ми придумаємо, як виставити його дурнем, - радісно сказала Власта. – Виборці подивляться, і не виберуть такого йолопа. А там, може й інші країни стануть розумнішими.

       - Якби ж то мати декілька журналістів або депутатів, які б пояснювали з телевізора про небезпеку обмеження прав, - зітхнув Алан.

       - А в мене татко допомагає депутату. Треба розповісти йому про жахливе майбутнє і…., - сказала Скриня.

         - І тебе, разом із твоїм батьком закриють у божевільні, - зітхнула Фрося.

         - Га? А, ну тоді пояснимо депутатові, що наступного разу його можуть не вибрати, а за драконівських, - Огняна та Смок, хоча виглядали як люди, ощирилися, - гаразд. За диктаторських. Так краще? Отже, за диктаторських законів депутати перші ж опиняться у в’язниці, чи на Інквізиторському вогнищі. А ви помітили, що то була Ольга Петрівна? Але ж і відьма! А ще у неї надсучасні зубні протези і коронки.

        - Інквізитори у наш час живуть краще за простих смертних, - зітхнула Огняна.

        - То може, - запропонувала Власта, - нарешті вирушимо у мій час? Бо оті скупчення смолоскипів мені геть не подобаються.

       Всі зиркнули униз та побачили, як перед будівлею Домініканського Собору збираються люди із яскраво палаючими смолоскипами та загрозливо кричать. Певно, вони зрозуміли де заховалися “кляті єретики” і вирішили позбутися ворогів людства.

      - Добре, - сказав Алан та простягнув руку до Фросі. Дівчина обережно перелізла до юнака. – Ще поспілкуємося із Ярославом та Євою. Може, вони щось порадять. Огняно. Смок. Тримайтеся.

        Алан витягнув з кишені пласку машину часу – і як її не знищили інквізиторські помічники? – натиснув декілька кнопок та зник з даху. За ним, із Фросею, у минуле провалилася й Власта Скриня.