Тетяна Гуркало - Стара казка про принцесу, Тетяна Гуркало

Компанія обступила безумця, що байдуже стояв.

— А знаєте, — нарешті сказав Ваня. — Якщо придивитися і подумки скинути йому кілька десятків років, то він буде схожий на той божевільний портрет. Не впевнений, але мені так здається.

— Проблема в тому, що вони й так схожі, — сказав Ленц. — Я навіть у свій час думав, що вони син і батько, потім мене, правда, переконали.

— Все дивніше і дивніше, як говорила одна книжкова дівчинка, — пробурмотів Ваня.

А Льєн рішуче мотнув головою і як відрубав:

— Гаразд, приймемо за даність, що їжак не помиляється, хоч би як він там людей бачив. І перед нами не збожеволілий магістр, а загадково зниклий. Точніше, той, що примудрився поєднати в собі те й інше. Тоді особисто в мене виникає нове запитання — а де справжній магістр Лададатія?

Компанія переглянулась і досить дружно знизала плечима.

— Треба його пошукати, — вирішив за всіх Ленц.

— І бути ще обережнішими, — додав Льєн.

І чомусь у нього й думки не виникло, що шукати не треба. Пошуки магістра Лададатії здавалися найправильнішим, що міг у цій ситуації зробити.