Вікторія Калінгер - Серце Дракона, Вікторія Калінгер

Я відразу ж збагнула, що історія Янреса була тією самою легендою, яку ти мені розповідав в день нашого весілля. Я тобі не говорила, та, певно, через свій дар передбачення я бачила ті події на власні очі. Я бачила красиву і щасливу Озару. Її посмішка і справді була теплою, як описували в легендах. Я відчувала і бачила біль Янреса, коли він дізнався, що його кохана виявилася принцесою та й ще зарученою з іншим. А потім я бачила, як молода жінка у розпачі і горі, готова була встромити собі кинджал у груди, лиш би не коритися волі жорстокого батька.

Напевно я б побачила більше. Та ти зупинив свою розповідь, так і не сказавши мені, що Янрес перетворився у лихого і небезпечного демона.

А ще, я дізналася, що моя мати була рідною дочкою Дарія, і що я належу до Нгаруї – магів, що здатні стримувати зло.

Стільки питань крутилося в мої голові. І єдиною людиною, що могла дати мені відповіді була Мо. Точніше Морена – прийомна дочка Дарія.

Примчавши до Мо, я негайно почала вимагати, щоб вона мені все пояснила. Я була так засліплена люттю, що мені не розповідали ким я є насправді, що не відразу помітила Марго, яка в ту мить була в кімнаті…

Того дня я дізналася не лише про своє походження, але й про тебе, Драгане. Про те, як Дарій перемістив Серце Морока тобі, щойно ти народився і про те, що ти був першим Драконом за довгих чотириста років.

Дізнавшись все це, я так і не знаходила відповідей на свій сон і на останні слова Дарія, які він сказав мої матері і Мо, коли рятував їх із Острова П’яти Королівств:

«Майбутнє світу у Ваших руках. Ви є однією із ланок, що наблизить людство до перемоги над страшним ворогом».

Я не знала чому, та була впевнена, що в книзі мають бути підказки. Відповіді на те, як можна здолати Володаря Тіней. Однак, біда була в тім, що я нічого не розуміла з написаного. Всі ті заклинання і зілля були для мене чужими. Навчитися бодай чомусь, у мене не виходило, так як я не пройшла ритуалу та не увійшла у повну силу. І це неабияк мене засмучувало.

А потім між нами була та ніч на березі моря. Не знаю як, та саме тоді, поруч з тобою, я нарешті зуміла відпустити своє минуле та подолати всі свої страхи і в мені, якимось дивом, пробудилися здібності Нгаруї. Та про це ти і сам чудово знав.

Вже наступного дня я почала відчувати у собі зміни. Спочатку, це були всього лиш дивні відчуття, що наповнювали мене з середини. А потім почали проявлятися крихти енергії, що відгукувалися на мої емоції. Напевно ти й досі пам’ятаєш ту зливу, яку я ненароком створила у нашій малій їдальні. Згодом, мені відкрилися й інші вміння і я почала розуміти написи із старого фоліанта Дарія і розбиратися у зіллях. І це було так хвилююче, що аж подих перехоплювало.  

А потім тебе отруїли. Цей день я не забуду ніколи. Страх, що я можу тебе втратити засліпив мене. Я розуміла, що повинна зробити бодай щось, щоб тебе врятувати, адже демон виривався на волю, а ти згасав.

Як саме мені вдалося забрати Серце Морока я не знаю. Мені здається, що тоді я діяла більш інтуїтивно ніж обдумано. Неначе родова магія Нгаруї керувала моїми діями.

Вже, коли Серце було в мені, я почала задумуватися, а чи зможу його втримати. З чого я взагалі взяла, що зможу впоратися із таким тягарем?! Та минали дні, і зло втихало. Під моїм серцем вже росла наша донечка, а ти ставав на ноги, навіть не помічаючи, що більше не носиш в собі такого тяжкого тягаря.

Напевно, через це я й не говорила тобі про свій вчинок. Хотіла, щоб ти нарешті отримав нормальне життя, на яке заслуговував всі ці роки.

Ніхто, окрім Мо не знав про те, що тепер я стала носієм зла. Саме сильне хвилювання за нашу донечку та страх, що зло перейде до неї і змусили мене розповісти все Мо. Адже я дуже добре знала, що лиш вона одна здатна відчувати та присипляти Серце Морока в мені.

Вагітність протікала добре, і Серце не давало про себе знати. Та одразу ж після пологів у мене почалися перші приступи. Темна енергія знищувала мене з середини і водночас прикликала свого господаря. І щоб не дати їй повністю заволодіти моїм розумом, Мо провела особливий ритуал. Вона наповнила мою силу своєю, тим самим притупляючи та закриваючи Серце Морока. Саме тоді, я й відчула приближення Володаря Тіней. Він йшов по своє.

Після ритуалу мені наснився дивний сон. Не часто у видіннях я могла бачити минуле. Та цього разу це було саме воно. У сні Дарій розповідав Лілеї про ритуал, що здатен відібрати Серце Морока та ув’язнити його у чистій і невинній душі. Та останні його слова, змусили мене задуматися. Дарій говорив, що знищити Володаря Тіней може «лиш пожертва душі, що зазнала втрат і мук від цього світу, однак залишилася чистою і непорочною, зможе знищити Серце Демона, щоб дозволити Дракону врятувати все людство». Прокинувшись, я не могла зрозуміти, що значать ці його слова. А потім я побачила у кімнаті тебе. Ти тримав нашу Меліну на руках і щось тихо їй наспівував. І в цю мить, я побачила, як над Вами розгорнулися широкі крила, що бережно огортали вас. Це були твої крила, Драгане. Ти навіть не помітив цього, оскільки для тебе це було настільки природнім. А я раптом збагнула, що майбутнє, яке бачила у своєму сні, докорінно змінилося.

«Моя енергія заблокувала твого Дракона. І навіть, якщо я її заберу з тебе, для того, щоб він відродився, буде надто мало часу» - так говорив Морок у ведінні.