Катерина Орєхова - (не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова

— А мама викинулася з вікна у день похорону… Анька була для неї всім…

Я слухав історію хлопця і відчував як волосся на потилиці починає ворушитися. Мені вже не хотілося йому врізати, я взагалі не знав як далі поводитися і що йому говорити.

— Я хочу, щоб Ольховський здох, — виплюнув хлопець, підводячи очі, що горіли злістю та ненавистю. — Мені однаково якою ціною. Аби тільки мучився перед цим...

***

Дорогу назад до офісу ми з Андрієм провели в тиші. Кожен намагався перетравити інформацію та зрозуміти, що робити далі. Зважаючи на тишу, ідей ні в кого з нас не було.

— Ти піднімешся? — Я пригальмував біля входу в офіс.

— Ні, — похитав головою. — Хочу перетравити інформацію. І, мабуть, варто перевірити її правдивість. Я буду дуже сильно винен Сірому, — вимучено посміхнувся, намагаючись якось розрядити гнітючу атмосферу.

Андрій лише трохи кивнув і вистрибнув з машини. А я швидко написав повідомлення крихітці, мені дуже хотілося поринути в спокійно-щасливий стан, який я відчував лише поряд з нею.

Отримавши у відповідь геолокацію з кав'ярнею, де вона зараз працювала, я знову завів двигун і вклинився в потік машин.

Припаркуватись у центрі завжди було складно, але сьогодні особливо. Я втретє кружляв навколо будівлі, де розташовувалася кав'ярня в пошуку паркувального місця. Побачивши, що дівчина сіла за кермо рожевої ауді й збирається від'їжджати, я повністю зосередився на парковці, не зважаючи на те, що в мене розривається телефон.

Полегшено зітхнувши та заглушивши двигун, я відкинувся на спинку сидіння і нарешті побачив хто мені так завзято дзвонив.

Вероніка.

Трубку брати не хотілося, ми всі обговорили ще в університеті, і я виразно пам'ятаю сльози Каті. Більше я їх не допущу.

Дзвінок гидко розривав тишу машини, а раціональна частина мозку підказувала, що Вероніка не відчепиться доки я не візьму трубку.

— І що тобі треба? — я навіть не намагався приховати роздратування.

— Рома! — почув я несамовитий крик і відірвав слухавку від вуха, скривившись. — Я у в'язниці! Мені звинуватили у крадіжці картин! Зроби що не будь!

Краще б я не брав слухавку.
 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно