Генрік Сенкевич - Вогнем i мечем. Том другий
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
С. 433. … це був сам король… — Ян II Казимир (1609–1672) — польський король (1648–1668) із династії Ваза. Родом із Франції, де був кардиналом. Після смерті свого брата, польського короля Владислава IV, був запрошений на польський престол. За Яна II Казимира всі сили Речі Посполитої були спрямовані на придушення визвольної війни українського народу. 1649 і 1653 року він особисто очолював народне ополчення в Україну. Війни, які Річ Посполита вела за його правління, викликали соціально-економічну кризу, загострили класові суперечності в країні й послабили королівську владу. Спроби Яна II Казимира зміцнити королівську владу викликали опір магнатів. У 1668 році король зрікся престолу і виїхав до Франції, де й помер у Невері.
С. 433. Ієронім Радзейовський (1622–1667) був коронним підканцлером, вів інтриги проти Яна II Казимира, був засуджений і втік до Швеції. Під час шведської навали слугував окупантам, прибув до Польщі укупі зі шведським військом. Виведений у романі «Потоп».
С. 433. Єжи Оссолінський (1595–1651) — польський магнат, коронний канцлер (із 1643-го). Проводив загарбницьку політику щодо України. Належав до правлячих кіл шляхетської Польщі, які домагалися зміцнення королівської влади та обмеження феодальної анархії. Через спротив переважної більшості польських магнатів і шляхти змушений був відмовитися від своїх політичних намірів. У зовнішній політиці орієнтувався на габсбурзьку монархію, у союзі з якою готувався почати війну проти султанської Туреччини, сподіваючись на військову підтримку українського реєстрового козацтва. На початку народно-визвольної війни намагався схилити на бік шляхетської Польщі керівну верхівку козацької старшини і з її допомогою придушити повстання українського народу. Проте ці підступні плани зазнали краху. Під час Зборівської битви 1649 року, у якій польсько-шляхетські війська зазнали поразки, Оссолінському вдалося підкупити кримського хана Іслам-Гірея III і домогтися укладення Зборівського договору.
С. 454. Під Зборовом укладено перемир’я… — Зборівський договір було укладено між Богданом Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром 8 серпня 1649 року, після перемоги українських селянсько-козацьких військ над польсько-шляхетською армією під м. Зборовом. Хмельницький вимушений був підписати його під тиском кримського хана Іслам— Гірея III, який зрадив і перейшов на бік шляхетської Польщі. Договір формально підтверджував права і привілеї козацького війська. Кількість козаків у реєстрі встановлювалася у 40 тисяч і була значно менша за фактичну. У трьох воєводствах — Київському, Чернігівському і Брацлавському — влада польської шляхти обмежувалася. У них не повинні були розміщуватися польські війська. Адміністративні й інші посади мали право обіймати тільки представники української шляхти, козацької старшини і міщанства. За гетьманом закріплювалося володіння Чигирином. Учасники війни не мали зазнавати жодних покарань. Київський митрополит діставав місце у сенаті Речі Посполитої. Згідно з договором скасовувалась унія, проголошувалася свобода православного віросповідання. Польські пани могли володіти своїми маєтками в Україні. Селяни-повстанці, які не потрапляли до реєстру, поверталися до своїх панів. Однак сейм Речі Посполитої не затвердив Зборівського договору. Магнати і шляхта не погодилися навіть на незначний компроміс. Фактично договір так і не набув чинності, визвольна війна тривала й далі.
Євген Литвиненко
Примітки
1
Дух (лат.).
2
У повному складі (лат.).
3
Небезпечною (лат.).
4
Під опікою (лат.).
5
Для прикладу (лат.).
6
Байдуже (лат.).
7
Глузд (лат.).
8
Справді так? (лат.).
9
Досвідчений, розумний (лат.).
10
Селянське весілля тих часів описує тодішній очевидець Боплан (прим, автора).
11
У всесвіті (лат.).
12
Утомився, виснажився (лат.).
13
Я взяв неабияку участь (лат.).
14
Про справи громадські (лат.).
15
Задоволений (лат.).
16
Добробут Речі Посполитої (лат.).
17
Усі до одного (лат.).
18
Громада (лат.).
19
Хай загине! (лат.).
20
Незрівнянний муж (лат.).
21
Наприклад (лат.).
22
Шаленстві (лат.).
23
Товариш важкої кавалерії не підкорявся навіть генералові військ чужоземного строю, навпаки: часто генерал був підпорядкований товаришеві. Аби цього уникнути, генерали й офіцери чужоземних рейментів намагалися водночас бути товаришами польських військ. Таким товаришем був і пан Володийовський (прим. автора).
24
Кандидата на посаду короля (лат.).
25
Початковій школі (лат.).
26
Прикметник із іменником (лат.).
27
«Дурний» (лат.).
28
«Дурна», «дурне» (лат.).
29
У вільному голосуванні (лат.).
30
Задля безпеки місця (лат.).
31
Особливими обставинами (лат.).
32
Ускладнення (лат.).
33
Сподіваюсь (лат.).
34
Боковій кімнаті.
35
Тому, хто дав згоду, хай не буде нічого лихого (лат.).
36
Задля безпеки (лат.).
37
Нібито (лат.).
38
Пункт (лат.).
39
Викрадення дівчини (лат.).
40
Допомогу (лат.).
41
У вільному голосуванні (лат.).
42
«Тебе, Бога, хвалимо» (лат.).
43
Збіглі, біженці (лат.).
44
Тюхтієм (лат.).
45
Від самого початку (лат.).
46
Темний (лат.)..
47
Краєвид (лат.).
48
Хто йде? — давній окрик стражників; від німецького «wer da» — «хто там?».
49
«Як же він не схожий на того, яким був» (лат.). — Верґілій.
50
Як Мойсей, спаситель, рятівник, визволитель народу і рабства ляського, на добру прикмету названий Богданом (лат.).
51
Найславніший державець (лат.).
52
До більшої лагідності і розсудливості (лат.).
53
Моя провина (лат.).
54
Безумство (лат.).
55
Дикого звіра (лат.).
56
Мир вам! (лат.).
57
Казка, розказана глухому тиранові (лат.).
58
Епіталаму (лат.).
59
Перемир'я (лат.).
60
Живі істоти (лат.).
61
Просто неба (лат.).
62
Монстр (лат.).
63
Зарозумілість, незаслужене ставлення (лат.).
64
Постій (лат.).
65
Ненависть (лат.).
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вогнем i мечем. Том другий», після закриття браузера.
