Ю. Несбе - Син
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Карі ковтнула. Стримала сльози.
– Але він розкаявся… – прошепотіла вона.
– Так, він розкаявся. Він перестав бути «кротом». Він міг би продовжувати. Але Хелене померла. Симон дійшов кінця шляху, він втратив усе, що можна було втратити. Йому нічого більше було боятись. І він згаяв решту свого життя у покаянні. Відшкодовуючи завдані збитки. І він був нещадний до корумпованих колег, таких, яким він сам колись був. Це аж ніяк не забезпечило йому великої кількості друзів. Він став самотнім. Але він ніколи не жалів себе – він вважав, що заслужив на самотність. Я пам’ятаю, він казав, що відраза до себе – це різновид ненависті, яку відчуваєш щоранку, прокинувшись і побачивши себе в дзеркалі.
– Ти врятувала його, так?
– Він називав мене своїм янголом-рятівником. Але його врятувала не моя любов до нього. Виходячи з протилежного, як кажуть деякі філософи, я почала би з того, що ніколи нікого не врятувало те, що його кохають. Його любов до мене – ось що йому допомогло. Він врятував себе сам.
– Повертаючи тобі твою любов.
– Амінь…
Вони просиділи тоді в саду аж до півночі, доки Карі пішла.
Проводжаючи її до дверей, у передпокої Ельзе показала їй фотографію: троє перед пірамідою з каміння.
– Ця була у Симона, коли він помер. Це вона, Хелене.
– Я бачила цю фотографію в жовтому будинку, перш ніж він згорів. Я ще сказала Симону, що вона схожа на співачку чи актрису.
– На Міа Ферроу. Він повів мене на «Дитину Розмарі», бо хотів подивитись на неї. Хоча й твердив, що не бачить подібності.
Фотографія дивним чином зворушила Карі. Щось особливе було в їхніх усмішках. Оптимізм. Віра.
– Ви з Симоном ніколи не говорили про те, щоб завести дітей?
Вона похитала головою.
– Він боявся.
– Чого?
– Що його власні вади передадуться дитині. Ген ігроманії. Руйнівна пристрасть до ризику. Нездатність триматись у межах. Напади меланхолії. Гадаю, він боявся, що народить «дитину диявола». Я дражнила його, казала, що він, мабуть, має десь позашлюбну дитину і саме тому боїться.
Карі кивнула. «Дитина Розмарі». Вона згадала літню прибиральницю в поліційному управлінні, яку вона, зрештою, пригадала, як власницю прізвища Тоу.
Затим Карі попрощалась і вийшла в літню ніч, де спочатку м’який вітерець з моря, а потім час підхопили її, закрутили, віднесли геть. І ось тепер, сидячи в машині, дивлячись на перший сніг, вона думала, як перемінився весь пейзаж, як часто складається зовсім інакше, ніж планувалось. Вони з Сем уже намагалися завести дитину. На її власний подив, вона відмовилася не тільки від цікавої роботи в Міністерстві юстиції, але й від роботи з величезною платнею у страховій компанії.
Вони вже виїхали з Осло, переїхали невеликий місточок і рушили вгору гравійним путівцем, коли вона, нарешті, запитала Осмунда, що, власне, сталося.
– Подзвонили з драмменської поліції, попросили нас допомогти їм, – сказав Осмунд. – Жертва – судновласник. Інве Морсанд.
– О Боже! То це ж його дружину вбито…
– Так.
– Убивство? Самогубство?
– Подробиць не знаю.
Вони припаркувались за поліційними машинами, пройшли через хвіртку в штакетнику до вхідних дверей великого будинку. Їх зустрів інспектор бускерудської поліції. Він обійняв Карі і представився Бйорнстаду як Генрік Вестад.
– Це може бути самогубство? – запитала Карі дорогою.
– Звідки такі припущення? – поцікавився Вестад.
– Горе, загибель дружини, – відповіла Карі. – Страждання через те, що його підозрюють у вбивстві; або він справді вбив її і не міг з цим жити.
– Слушно… – зазначив Вестад, проводжаючи їх у вітальню.
Криміналісти буквально повзали по тілу мертвого чоловіка в кріслі. Як трупна черва, подумалось Карі.
– …але малоймовірно, – завершив свою фразу Вестад.
Карі та Бйорнстад втупились у тіло.
– Чорт забирай, – сказав Бйорнстад упівголоса до Карі. – Ти думаєш, він… що?
Карі пригадалось варене яйце, яке вона з’їла на сніданок. А може, вона вже вагітна? Може, саме тому її так знудило? Вона відкинула цю думку і зосередилась на тілі мертвого чоловіка. Одне його око було широко розплющене, на іншому – чорна пов’язка, а над повікою зяяв зубчастим краєм розпиляний череп, якому бракувало верхньої частини.
Примечания
1
Скіфл (англ.) – пісні у стилі фолк, блюз, регтайм, що виконуються співаком з ансамблем імпровізованих інструментів: стиль виник у США в 1920 – 1930-ті роки і на короткий час відродився в Британії в 50-ті.
2
Річка Акер протікає повз згадувану площу Александра К’єлланда і через парк Куба неподалік, яким простував востаннє Пер Волан.
3
Жувальний тютюн (норв.).
4
Бускеруд – фюльке (адміністративно-територіальна одиниця в Норвегії), неподалік від столиці.
5
Драммен – місто у фюльке Бускеруд.
6
Місто Фарсунн у фюльке Вестаґдер.
7
Tvillingen (норв.): близнюки – в прямому значенні, а також назва сузір’я.
8
Мається на увазі повіт Станге і місто Хамар у фюльке Хедмарк.
9
Право, що регулює діяльність акціонерних компаній.
10
Вестлан (норв. Vestlandet) – західна частина Норвегії.
11
«Спід» (від англ. speed – «швидкість») – наркотик з групи стимуляторів (амфетамін або метамфетамін).
12
Букв.: «Пагорби Екеберга» – паркова місцевість на південь від Осло.
13
Букв.: «втома співчуття» (англ.).
14
Так зване «громадське мистецтво» початково набуло розвитку в США у 1960-ті, коли деякі штати ухвалили постанови про те, що не менше 1 % з бюджету будівництва громадських споруд має віддаватись на їхнє художнє оформлення.
15
Ліллесан – місто у фюльке Еустагдер.
16
Nybrua (норв.): букв. Новий Міст – насправді його перекинули через річку Акерсельва у північному районі Осло Ґрюнерльокка ще в 1827 р.
17
Купальні у Фрогнері, районі Осло, всесвітньо відомому Фрогнер-парком.
18
«Жучок» (у рос. перекладі – «Прослушка»). Знятий у Балтиморі (США) телесеріал початку 2000-х, в жанрі поліційної драми.
19
Kripos (Kriminalpolitisentralen) – спеціальна національна агенція, створена в Норвегії в 1959 році для боротьби з серйозними кримінальними злочинами та організованою злочинністю.
20
Бішлет (норв. Bislett) – респектабельний район в Осло, що також славиться однойменним стадіоном.
21
Wharton School of Management – одна з найдорожчих і найпрестижніших бізнес-шкіл у США, заснована у 1881 р. при Пенсільванському університеті за ініціативою Джозефа Вортона.
22
Касіусе, перевір парковку! (спотв. англ.)
23
На парковці ні машин, ні людей (англ.).
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Син», після закриття браузера.