Олег Калашніков - Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков

Пам’яті Олександра Мартинюка

Лиш починалася війна –
Життя його вже обірвалось.
І перша звістка ця сумна
Свідомістю ще не сприймалась.

Як же так? Не може бути,
Щоби він в армії загинув.
Пішов недавно він служити
Й був недалеко так від Криму.

Біда в Криму і повний безлад,
Кругом «зелені чоловічки».
Анексія і низка зрад
Задля «зелених черевичків».

Херсонська область. Каланчак.
«Весняна злива» – йдуть навчання.
І там бійці – не просто так, –
Йдуть до війни приготування.

Враз вогнем скресало небо –
Зірвалась САУ, стався вибух.
І вибухова, так ганебно,
Пронеслась хвиля – і все втихло…

З п’яти членів екіпажу
Лиш троє опіків зазнали,
А Саша там загинув зразу –
Йому найбільш за всіх дісталось.

Везли в Калинівку Сашка –
Додому сина хоронити.
Ця страшна звістка і важка́
Заставила всіх сльози лити.

Сестри чотири і батьки
Зазнали цю найважчу втрату.
І не зітруть біду роки –
Не буде більше сина й брата.