Наталія Михайлівна Гарбарець - Лікарські рослини в лікуванні неврозів

хв, настояти 30 хв у теплому місці, процідити. Пити як чай по 1-2 склянки на день, додаючи мед або цукор, при загальній втомлюваності.

Каперці трав’янисті (колючі), російська назва каперсы колючие. Напівкущова рослина, росте в Криму на сухих кам’янистих схилах і приморському галечнику. Для лікування використовують стиглі плоди. Відвар з висушеної кори вживають при іпохондрії та істеричних припадках. Одну столову ложку подрібненої кори і коріння заливають склянкою окропу, 15 хвилин кип’ятять на малому вогні в закритому посуді, охолоджують до кімнатної температури, проціджують. П’ють по столовій ложці 3-4 рази на день або в складі збору.

Рецепт № 90

Корінь валеріани лікарської — 1 частина

Rad. Valeriana officinalis

Плоди кмину звичайного — 1 частина

Fruc. Carum carvi

Трава каперців трав'янистих — 1 частина

Hb. Capparis herbacea

Корінь лопуха справжнього — 1 частина

Rad. Arctium tomentosum

Плоди фенхелю звичайного — 1 частина

Fruc. Foeniculum vulgare

Стручки квасолі звичайної — 1 частина

Cort. Fructus Phaseolus vulgaris

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Вживати по півсклянки настою 3 рази на день при нервовому збудженні з прискореним серцебиттям, підвищеній втомі, поганому настрої, загальній млявості.

Рецепт № 91

Листя м'яти перцевої — 2 частини

Fol. Mentha piperita

Листя бобівника трилистого — 2 частини

Fol. Menyanthes trifoliata

Шишки хмелю звичайного — 1 частина

Strobuli Humulus lupulus

Корінь валеріани лікарської — 1 частина

Rad. Valeriana officinalis

Листя чорниці звичайної — 3 частини

Fol. Vaccinium myrtillus

Стручки квасолі звичайної — 1 частина

Cort. Fructus Phaseolus vulgaris

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Вживати по півсклянки настою вранці, вдень і ввечері перед їдою або через годину після їди при нервовому збудженні, подразливості, безсонні.

Рецепт № 92

Корінь валеріани лікарської — 3 частини

Rad. Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 3 частини

Fol. Mentha piperita

Листя бобівника трилистого — 4 частини

Fol. Menyanthes trifoliata

Листя чорниці звичайної — 3 частини

Fol. Vaccinium myrtillus

Листя суниць лісових — 2 частини

Fol. Fragaria vesca

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Вживати по півсклянки настою перед сном при нервовому збудженні, безсонні.

Рецепт № 93

Кора крушини ламкої — 15 г

Cort. Frangula alnus

Корінь валеріани лікарської — 15 г

Rad. Valeriana officinalis

Трава полину гіркого — 30 г

Hb. Artemisia absinthium

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, варити 20-30 хв, процідити. Вживати по склянці настою перед сном при безсонні.

Рецепт № 94

Квітки ромашки лікарської — 25 г

Fl. Chamomilla officinalis

Корінь валеріани лікарської — 25 г

Rad. Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 15 г

Fol. Mentha piperita

Дві столові ложки збору на склянку окропу, настояти в теплому місці 15-20 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня при неврастенії, безсонні.

Рецепт № 95

Листя м'яти перцевої — 20 г

Fol. Mentha piperita

Квітки ромашки лікарської — 20 г

Fl. Chamomilla officinalis

Корінь валеріани лікарської — 20 г

Rad. Valeriana officinalis

Плоди кмину звичайного — 20 г

Fruc. Carum carvi

Плоди фенхелю звичайного — 20 г

Fruc. Foeniculum vulgare

Одну столову ложку збору на склянку окропу, настояти в теплому місці 15 хв, процідити. Вживати по склянці настою увечері перед сном при безсонні, поганому засинанні.

М’ята перцева — Mentha plperita. Для виготовлення ліків використовують траву і листя рослини. Терапевтична активність м’яти перцевої зумовлена комплексом біологічно активних речовин. Серед них першочергове значення має ментол, який виявляє подразнюючу, антисептичну і аналгезуючу дію. Після вживання препарати м’яти підсилюють секрецію травних залоз, збуджують апетит, посилюють перистальтику кишківника, знижують тонус гладеньких м’язів, виявляють седативну і незначну гіпотензивну дію при нервових збудженнях, безсонні, різних неврологічних станах. Ментол використовують як легкий рефлекторний судинорозширюючий засіб при стенокардії та хворобах, пов’язаних зі спазмами судин головного мозку. М’ятну олію використовують як в чистому вигляді, так і у складі фітопрепаратів та комплексних лікувальних засобів.

Фіторецепти при гіпертонічному кризі на ґрунті психоемоційних навантажень

При першій стадії гіпертонічної хвороби артеріальний тиск підвищується непостійно, спостерігається головний біль, шум у вухах, порушується сон, з’являється втома, артеріальний тиск у межах 160—170/90—100 мм рт. ст., прогресування відбувається повільно.

Друга стадія гіпертонічної хвороби характеризується більш стійким підвищенням артеріального тиску, характерними є гіпертонічні кризи, артеріальний тиск в межах 180— 200/115—120 мм рт. ст.

Третя стадія гіпертонічної хвороби проявляється органічними змінами в судинах та інших органах. Артеріальний тиск досягає 200-250/115-120 мм рт. ст.

Рецепт № 96

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 1 ст. ложка

Hb. Leonurus quinquelobatus

Корінь валеріани лікарської — 1 частина

Rad. Valerianae officinalis

Трава сухоцвіту багнового — 1 частина

Hb. Gnaphalium uliginosum

Трава хвоща польового — 1 частина

Hb. Equisetum arvense

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, нагрівати на водяній бані 15 хв, настояти при кімнатній температурі 30 хв, процідити. Вживати по 1/2-1/3 склянки настою 3 рази на день за 30 хв до їди. Настій ефективний при гіпертонічній хворобі І-ІІ ступенів. Призначають при підвищенні артеріального тиску на ґрунті психоемоційних навантажень.

Рецепт № 97

Трава омели білої — 2 частини

Hb. Viscum album

Трава деревію звичайного — 1 частина

Hb. Achillea millefolium

Квітки глоду криваво-червоного — 2 частини

Fl. Crataegus sanguinea

Трава сухоцвіту багнового — 1 частина

Hb. Gnaphalium uliginosum

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, нагрівати на водяній бані 15 хв, настояти при кімнатній температурі 30 хв, процідити. Вживати по 1/2-1/3 склянки настою 3 рази на день за 30 хв до їди при підвищеному артеріального тиску, що супроводжується головними болями, запамороченням (при І-ІІ ступенях гіпертонічної хвороби).

Астрагал шерстистоквітковий (божі ручки, котячий горох) — Astragalus dasyanthus. Зникаюча рослина, занесена до Червоної книги України. Препарати виявляють седативну, гі-по-тензивну і кардіотонічну дію при гіпертонічній хворобі І-ІІ ступенів, при серцево-судинній недостатності.

Рецепт № 98

Трава горицвіту весняного — 1 частина

Hb. Adonis vernalis

Плоди глоду криваво-червоного — 2 частини

Fruc. Crataegus sanguinea

Листя м'яти перцевої — 1 частина

Fol. Mentha piperita

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 3 частини

Hb. Leonurus quinquelobatus

Трава сухоцвіту багнового — 2 частини

Hb. Gnaphalium uliginosum

Трава ортосифону тичинкового

(ниркового чаю) — 1 частина

Hb. Orthosiphon stamineus

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, нагрівати на водяній бані 15 хв, настояти при кімнатній температурі 30 хв, процідити. Вживати по 1/2-1/3 склянки настою