Ханна Кір - Втрачене покоління, Ханна Кір

12

Наша юність припала на нелегкі часи

Наша молодість пахне кров’ю у чорноземах

Наші руки звикли до зброї,

Наші ноги в багні і росі,

Про наших братів складають пісні і пишуть поеми.

 

Наша молодість мала би нести радість і сміх,

Ми мали би будувати сім’ї й глобальні плани:

Наші сім’ї посипались склом,

Плани викрав лютневий сніг,

Наша молодість нині спакована в чемодани.

 

Наші руки тримають арки, від морозу червоні носи,

Наші мрії палають в серцях і чекають на завтра.

Наша молодість, правда, припала на нелегкі часи:

Ми складаєм про них пісні і жартуємо чорні жарти.

 

Наші руки триматимуть меч до останніх хвилин.

Хай окоп заливає холодна осіння злива,

Вороги наші знають:

Ми нізащо не схилимо спин,

Нашу молодість, все ж таки, перемогти неможливо.

 

19.09.2022

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍