Анатолій Привітний - Роботи Демонстрація сили, Анатолій Привітний

Я вийшов у центр кола.

- Зараз ти підеш туди, де твої доблесні солдати. - Рот генерала спотворила хижа усмішка. Він навіть не задихався.

- Я звалю тебе, як тупого ахітара. - Я продемонстрував, як це зроблю. Схвальні писки пролунали серед солдатів. Вони стосувалися як до слів генерала, і до моїх.

Генерал повільно почав просуватися до мене. Він ніби плив над підлогою трюму.

Я підстрибнув угору, при цьому зробив кілька обманних рухів, поки генерал роздумував, що йому робити засадив сильний удар у незахищене місце біля шиї. Після таких ударів мої супротивники, як правило, падали намертво. В цей час ніби молот припечатав мене по ребрах. Реакція генерала була миттєвою. Я кулею пролетів кілька метрів і вдарився об підлогу трюму. Голова гула від удару. Праву руку та ногу перестав відчувати взагалі. Оцінивши свій фізичний стан, я знайшов його досить плачевним. У мене працювала голова, хоч і гуділа, одна рука та нога. Це була поразка бездарна і безглузда. Проте я повернувся і подивився на генерала. Він лежав на підлозі обличчям униз і рухав своїми руками та ногами, намагаючись щось зробити. Тільки за кілька секунд я зрозумів, він намагається встати. Виявляється його стан не набагато кращий за мій. Виникав шанс його добити. Адже одна рука у мене працювала. Рухами паралітика я поповз до генерала. У трюмі стояла гробова тиша. Генерал тим часом уже зумів стати на карачки, але знову впав. Тим не менш, вигляд його говорив, що він приходить до тями. Його рухи стали більш різкими та осмисленими. Коли я до нього, нарешті, дістався він уже твердо стояв рачки і злими очима дивився на мене. Здоровою рукою я знову вдарив його в незахищене місце. І знову кувалда вдарила мене, тепер уже по голові.

Опритомнів я в медичному відсіку корабля гусидів. Біля мене стояв Сергій, з усміхненою фізіономією.

- Чого либишся, промимрив я закривавленим ротом.

- Ти його вирубив. Ми виграли. Коли гепнув його по шиї, навіть підлога в трюмі задвигтіла. А за другим ударом, гусиди його схопили і віднесли в реанімацію. Звідки в тебе така сила? - Степаненко був задоволений.

Ми приступили до своєї основної місії, послужити на благо імперії гусидів. А саме знищити терійського робота.

Кінець першої частини.