Mr AnNiBa - Отже, Гроші. Книга 1. Кроки 1-10, Mr AnNiBa

   Ще за двадцять хвилин старенький седан, за кермом якого сидів тато, а на задньому сидінні розмістилися його восьмирічні напарники, Ден та Пітер, виїхав з подвір’я та взяв курс на каштановий гай.

    Як і вчора, коли друзі запускали повітряного змія, погода була теплою та сонячною. Дощу не було давно -  земля та минулорічне листя в каштановому гаї під деревами були сухими та теплими.

    Каштанів нападало чимало. Однак, збирати їх виявилося не таким вже й легким завданням. Вони ховалися в траві та листі, що вже нападало з дерев, які потроху готувалися до зими.

   Треба було, стоячи навколішках,  ретельно обстежувати ділянку навколо окремого каштанового дерева. Знайдені каштани відправлялися у мішки, що були у кожного з трьох збирачів – тата та восьмирічних Дена та Пітера.

   Приблизно за дві години пересування навколішках по каштановому гаю всі три мішки були заповнені.

- Все ж таки, я не подумав про одну важливу річ, - картаючи себе зізнався тато, - Нам би не завадили терези. Як на мене, в трьох мішках навіть більше, ніж потрібні нам 12 кілограмів. Але, все ж таки, було б краще переконатися.

    Саме через сумніви у тому, чи виконали вони завдання, не дивлячись на втому, всі троє вирішили не залишатися на перепочинок та перекус у гаю, а одразу вирушити до Містера Гріні та завершити справу.

- Потім відпочинимо та поспілкуємося з приводу сьогоднішніх подій, - попередив тато хлопців про сьогоднішню заплановану ним лекцію.

    На щастя, у Містера Гріні все пройшло якнайкраще. В мішках виявилося 15 кілограмів каштанів. Містер Гріні подякував бригаді за їхній труд та із задоволенням передав татові 30 доларів і запросив завітати у гості, коли у нього випаде вільний час.     

   Попрощавшись із Містером Гріні, всі троє сіли до седану та рушили додому до Денової родини. Втомлені, але щасливі, що впоралися із поставленим завданням. Ден з Пітером на задньому сидінні автомобіля жваво обговорювали, яких неймовірних висот вони тепер досягнуть у шкільному рейтингу настільних тенісистів.

   Робота на відкритому повітрі викликала чималий апетит у хлопців. Тому тато на став відволікати їх важливими розмовами під час обіду.

   Коли з основними стравами було покінчено, та на столі, що був розташований у затишному кутку подвір’я, поруч з великим розкидистим  кущем червоно-жовтих троянд, залишився лише чай та десерт, настав зручний час для спілкування.

- Хлопці, ви запам’ятаєте сьогоднішній день на все ваше життя, - урочисто розпочав тато, - сьогодні ви заробили перші в своєму житті гроші.

    Звичайно, ці слова одразу викликали з боку Дена та Пітера здивування та сумніви:
- Тато, а як же, наприклад, з тими грошима, що ти дав мені на придбання повітряного змія? - розгублено запитав Ден.

- Хіба тобі довелося працювати, щоб отримати ті 20 доларів? – здивовано запитав тато, - Мова саме про гроші, зароблені власною працею, про гроші, що вимагають докладання зусиль людини, яка прагне їх отримати.

- У вас не було грошей, щоб придбати такі потрібні вам ракетки для настільного тенісу, - продовжив тато пояснювати свою думку, - І вам на допомогу прийшла робота. Робота – найпоширеніше, найчесніше та найдоступніше джерело отримання грошей, що людина має у своєму розпорядженні.
- Але ж існують і інші засоби отримання грошей: їх можуть подарувати, вони можуть достатися у спадщину, їх можна виграти в лотерею або просто знайти посеред вулиці гаманець з грошима, - Ден намагався зрозуміти, у чому відмінність між різними способами отримання доходу.