Ян Фей - Бурштиновий Меч 3, Ян Фей

немов була занурена в атмосферу майбутнього торжества, але при найближчому розгляді можна було помітити деякі непоєднувані деталі. На обличчях пішоходів було видно кілька посмішок. Крім безтурботних дітей, обличчя майже всіх було більш-менш наповнене смутком.

.

Здавалося, що бурхлива дискусія про заміжжя графині Лаш насправді не змусила людей забути війну на передовій. Для тих, хто мав певну суму активів, війна показала, що їхні гроші зменшуються, але для тих, хто жив в Імперській столиці, або навіть на всій території Банкеля до району Клоак-Бей, війна ще більше ускладнила і без того бідне життя.

Ціни злетіли до небес, запаси скоротилися, чоловіків примусово перевели в армію, а люди, що залишилися, майже не могли прожити.

Витрати на війну неминуче перекладалися на плечі цих людей, і лише одиниці могли пожинати плоди або реалізовувати свої амбіції.

.

Схоже, Її Величність Королева Кіррлуців теж не дуже добре проводить час. Чарльз озирнувся і не міг стриматися, щоб не прокоментувати.

.

Брандо мовчки кивнув.

.

Але вони були тут не для того, щоб коментувати ситуацію з Срібною Королевою на даний момент.

За його пропозицією кожен почав діяти окремо. Вагіна, Дельф’єн і римляни переодягалися в купців. Сім’я Мехотофен мала великий вплив в імперській столиці, і їх сили, що залишилися в темряві, намагалися врятувати герцога Квітів в останні місяці. Завдання Вахіної полягало в тому, щоб зв’язатися з цими людьми. Схожою була ситуація і з Дельфайном. Вороги сім’ї Нідвен були по всьому двору, але у них також було багато вірних союзників. Деякі з цих союзників зазнали втрат у війні, а деякі уникнули уваги, але не довіряли Срібній Королеві. Серед них завжди знаходилися люди, яким можна було довіряти, і донька прем’єр-міністра повинна була ідентифікувати їх одну за одною.

.

Їхня місія полягала в тому, щоб розрізняти своїх і чужих, а також знаходити потенційних союзників. Ця місія мала певну ступінь небезпеки, але якби вона була виконана добре, вони б не були глухими і сліпими в цьому величезному місті.

Що стосується Метиші та інших, то їхнім завданням було зв’язатися з посланцем герцогства Антобуро, який увійшов до міста днем раніше, і підтвердити, чи зв’язалася з ними вже принцеса Магадал. Це був прихований хід. Посланець Еруена був на боці наслідного принца в цій громадянській війні, тому після війни в Меці їх місія була оголошена закінченою. Але це не мало ніякого відношення до княгині Магадал. Вона була представницею герцогства Антобуро, і принаймні поки що герцогство все ще було на боці Срібної королеви. Тож після закінчення війни їй все одно довелося їхати до імператорської столиці, щоб зустрітися зі своїм посланцем.

.

Однак черниця-принцеса не підтримувала Срібну Королеву в душі, адже була переконаною традиціоналісткою. З прямим нащадком Великого Святилища, Сідні, на боці Брандо, вона, природно, стане на бік Брандо. Не кажучи вже про те, що останній був її рятівником.

Звичайно, вона не зраджувала б інтересам своєї країни, але на цій підставі могла б надати певну допомогу Брандо та іншим. Принаймні, вона могла б бути для них ще одним оком, щоб не дати дволиким вельможам Круза обдурити їх. У той же час вона також могла забезпечити їм прикриття для в’їзду та виїзду з міста.

.

Незважаючи на те, що Срібна Королева не могла не стежити за принцесою-черницею, яка була близька до народу Ауїна, це не було важливим. Це місто було наповнене її шпигунами, і якби вона боялася, що її викриють, то нічого не зможе досягти. Насправді, Брандо, який мав великий досвід у такій місії проникнення — не питайте, звідки він узявся — дуже добре знав, що не страшно бути виявленим Її Величністю. Жахливим було те, що інформація була неоднаковою.

.

Що стосується його власної місії та місії , то він не згадав про це, але це було дуже важливо.

2 .3. .

Спочатку він сам прогулявся містом, досліджуючи всі місця з прихованими подіями та предметами в пам’яті. Адже до Лушти він приїжджав рідко, і було невідомо, чи приїде він сюди в майбутньому. Він не мав наміру залишати приховані місця і скарби для жителів Круза. Через півдня він отримав багато речей. Серед них він роздобув десятки пляшок Святої Води 2 та Святої Води 3. Оскільки більшість прихованих місць поблизу імператорської столиці були гробницями або святинями, найпростішими речами, які можна було отримати в цих місцях, були всілякі святі води та святі предмети. Незважаючи на те, що він успадкував багато святої води від спадщини Аммана, пройшовши через багато битв, він витратив більшу частину елітних товарів. Цього разу його врожай значно доповнив його елітну колекцію. Адже імператорська столиця також була центром Святого Вогняного собору, тому свята вода, що добувається в цих місцях, не була звичайною.

.

Що стосується святих предметів, то вони були відносно рідкісними у Святому Вогняному Соборі, тому більшість речей, які він отримав, були звичайнісінькими товарами, такими як освячені чотки, святі кістки тощо. Ці речі могли дати великий бонус до священних заклинань при боротьбі з демонами і нежиттю, але вони не були корисними в звичайні дні. Єдине, що порадувало Брандо, так це те, що він отримав Обладунки Гундо і Ангельські Крила з гробниці Святої Фортуни. Свята Фортуна була відомою святою в історії Святого Вогненного собору, але місцезнаходження його святого тіла було загадкою протягом тисячоліть. Цю таємницю остаточно розгадав гравець Круз з Клоак-Бей, який випадково знайшов гробницю святого на громадському кладовищі Священного палацу Лева. Звідти він отримав Обладунки Гундо і Ангельські Крила, які святий використовував, коли був живий.

Це відкриття також було Сіель око розтиражованим анекдотом у Бурштиновому мечі, адже до цього більшість захованих скарбів і знахідок були знайдені у віддалених місцях. Мало хто буде шукати загублені скарби під пильним оком села-початківця. Зрештою, перше враження більшості людей було б таким, що на місці їхнього народження не буде захованих скарбів, а якщо й були, то лише якісь банальні писанки.

Однак відкриття Обладунків Гундо і Ангельських Крил стало для всіх уроком. Це довело, що в Бурштиновому мечі місцезнаходження захованих скарбів було пов’язане лише з їхньою історією. Іншими словами, теоретично, якщо історичне підґрунтя гри відповідало історії гри, ви навіть могли розкопати Лазуровий спис на місці народження. Після цього у грі прокотилася хвиля історичних розслідувань та дослідження передісторії. Також саме в той час такі гравці, як Брандо, почали навмисно записувати багато історії та інформації. Варто згадати, що гробниця Джеральда в