Ннеді Окорафор - Хто боїться смерті

горем. Але тоді до нього дійшло: якщо його виночерпій помер, його не стало, то він, певно, перебуває деінде. І так розпочався пошук П’яниці.

Оньєсонву замислилася про це, думаючи про свого Мвіту. Раптом вона зрозуміла, де його знайде. Він, напевно, в місці, в якому так багато життя, що смерть звідти втече… тимчасово. У тому зеленому місці, яке показала їй мати. За пустелею, там, де земля була вкрита листяними деревами, кущами, рослинами й істотами, що в них жили. Він чекає біля дерева іроко. Пришвидшивши свій лет, вона мало не скрикнула з радощів. Чи може кпоньюнґо лити справжні сльози? Ця могла.

«А як же Бінта з Лую? — замислилася вона, відчувши слабеньку надію. — Чи не будуть там і вони?» Ах, але ж доля була холодна і жорстока.

Наша трійця, Сола, Аро й Наджіба, всміхнулася. Ми (наставник, учитель і мати) побачили все це так, як часто бачать тісно пов’язані із собою речі чаклуни, як досвідчені, так і ті, що ще навчаються. Ми не знаємо, чи побачимо її ще хоч раз. Що з неї буде? Коли вони із Мвітою возз’єднаються (а вони возз’єднаються), що станеться з їхньою донькою, яка так радісно сміялася в утробі Оньєсонву дорогою до зеленої місцини?

Якби Оньєсонву ще раз, востаннє, поглянула вниз, на південь, своїми гострими очима кпоньюнґо, вона б побачила дітей — нуру, океке та двох еву — у шкільній формі, які граються на шкільному подвір’ї. На сході вона б побачила, як удалину тягнуться чорні асфальтовані дороги, на яких чоловіки та жінки, океке й нуру, їдуть скутерами та запряженими верблюдами возами. У діловому центрі Дурфи вона б помітила летючу жінку, що потай зустрічається з летючим чоловіком на даху найвищої будівлі.

Але просто внизу хвиля змін іще не прокотилася. Там тисячі нуру ще чекали на Оньєсонву; всі вони репетували, волали, кричали, сміялися, зиркали… чекали, коли можна буде змочити собі язика кров’ю Оньєсонву. Хай чекають. Вони чекатимуть іще дуже довго.

Дякую

Предкам, духам і тому місцю, що його так часто звуть «Африка». Моєму батькові, через чий відхід із життя я замислилася: «Хто боїться смерті?» Моїй матері. Моїй доньці Аньяуґо, моєму небожеві Оньєдіці та моїй небозі Обіомі за те, що підбадьорювали мене, коли я писала ті частини цього роману, що мене засмучували. Моїм сестрам і брату (Іфе, Нґозі та Емезі) за постійну підтримку. Моїм родичам, які завжди моя опора. Патові Ротфуссу за те, що прочитав і оцінив «Хто боїться смерті» 2004 року, на самому початку її створення. Дженніфер Стівенсон за те, що мучилася кошмарами через цей роман. Моєму агентові Дону Маассу за далекоглядність і поради. Моїй редакторці Бетсі Воллгейм за нестандартне мислення, бачення та поводження. Девідові Ентоні Дарему, Амаці Мбануґо, Тарі Крабсек і професорові Джіну Вайлдмену за чудові відгуки у процесі роботи. А також новинному матеріалу WP 2004 року за авторством Емілі Вокс під назвою «Ми хочемо зробити світлошкіру дитину» («We Want to Make a Light Baby»). Завдяки цій статті про зґвалтування як зброю в Судані з’явився прохід, через який Оньєсонву і прослизнула в мій світ.

зміст

Неймовірні схвальні відгуки про «Хто боїться смерті» 5

Частина I. Становлення 11

Частина II. Учениця 127

Частина III. Воїн 179

Дякую 414

1

Та — вигук з мови гауса, що приблизно відповідає українському «стій», «стоп». (Тут і далі прим. пер.)

2

Оґа — пан (мова йоруба).

3

Кафтан — вільний, подібний до туніки верхній одяг, популярний у Західній Африці.

4

«Кукурудзяні ряди» — численні тоненькі кіски, що заплітаються дуже близько до голови.

5

«О» — універсальний вигук у нігерійській англійській; зазвичай додається наприкінці речення.

6

Афро — пишна, схожа на хмаринку або кульку зачіска, для якої волосся зачісують угору.

7

Рапа — популярний у Західній Африці предмет одягу; великий широкий шматок тканини, що зазвичай пов’язується на талії на кшталт максі-спідниці.

8

Джуджу — загальна назва низки західноафриканських магічних практик.

9

Варі — настільна логічна гра африканського походження.

10

Маскарад — у міфології низки народів Африки — дух або померлий предок у фізичному тілі.

11

Ша — втім, усе-таки, хай там як (нігерійський піджин).

12

Фуфу — популярна в низці африканських країн страва, схожа на пасту або кашу; зазвичай готується на основі маніоку та зеленого плантана.

13

Еґусі — насіння рослин з родини гарбузових; сушене подрібнене еґусі — один з основних продуктів у західноафриканській кухні.

14

Дада — дредлоки, що утворилися самі собою (зазвичай вроджені).

15

Чі — різновид духовних істот у міфології іґбо (один із найближчих відповідників у західній культурі — янголи-охоронці).

16

Окра (бамія) — трав’яниста рослина з їстівними стручками, що вирощується як овочева культура.