Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

— Ми зробимо все, щоб допомогти тобі, — сказав один із них, потискаючи руку Амірану.

І в цей момент він зрозумів — він не сам.

 

Катар, Доха.

Тим часом у просторій альтанці, що потопала в зелені саду, розкішна королева Олена сиділа разом з іншими дружинами еміра. Їхні погляди уважно слідкували за слугами, які старанно прикрашали великий двір.  

Повітря було насичене ароматами свіжих лимонних дерев, а павичі велично розгулювали між розкішними клумбами. Слуги акуратно накривали столи, розставляючи вишукані страви та блискучий посуд.  

Олена, спостерігаючи за роботою слуг, із задоволенням кивнула.

— Все має бути ідеальним, — тихо промовила вона, її голос звучав з королівською грацією.

Підготовка до заручин її сина, принца Даніеля, та Хадіри набирала обертів — ця подія мала наповнити палац радістю та захопленням.  

Раптом до них підійшла елегантна Брітні, її рухи були впевненими, а погляд — загадковим.  

— Мамо, — тихо промовила вона, звертаючись до королеви Олени. — Не могли б ви прогулятися зі мною? Я маю дещо важливе, що вам потрібно знати.  

Олена з легкою усмішкою кивнула й підвелася. Вони повільно рушили вглиб саду, де повітря було сповнене ароматом цитрусових, а павичі гордовито розгулювали серед пишної зелені.  

— Як у тебе справи з Саввою? — запитала Олена, поглянувши на Брітні.  

— У нас усе чудово, — з легкою усмішкою відповіла Брітні.  

Але її вираз швидко змінився, ставши серйозним. Вона почала розповідати королеві про те, що приховував принц Даніель.  

Олена не могла повірити своїм вухам. Вона давно підозрювала, що Самія — та сама дівчина з минулого, яка спробує спокусити Даніеля заради влади. І зараз її передчуття підтвердилися.  

Брітні поглянула на королеву з проханням в очах.  

— Вам потрібно поговорити з еміром Ібрагімом, — наполегливо сказала вона. —  Ваш син Савва має стати наступним еміром Катару.  

Олена глибоко зітхнула.  

— Я нічого не обіцяю, але спробую, — відповіла вона. — Якщо правдою виявиться те, що Даніель зречеться Хадіри, тоді, можливо, я зможу переконати еміра Ібрагіма. Але поки я не впевнена, що ти говориш правду.  

Брітні схилилася в знак вдячності й ніжно поцілувала руку королеви.  

— Дякую вам, мамо.  

З цими словами вона пішла, залишивши Олену в роздумах. Королева дивилася їй услід, розмірковуючи: "А що, якщо це справді правда? Якщо Даніель зробить правильний вибір, залишиться з нареченою Хадірою. Мій син Савва не стане еміром. Він поки не готовий… у ньому надто багато амбіцій".  

 

На кордоні Польщі.

Тим часом Маліка та її сестри вже наближалися до кордону Польщі. Вони мчали на машині з великою швидкістю, проте вирішили зробити короткий перепочинок. Час був на вагу золота, але сил потрібно було набратися.

Сьюзі разом з Амандою сміялися, роблячи селфі на тлі вогняного заходу сонця. Тим часом Маліка принесла бургери, і дівчата із задоволенням насолоджувалися їхнім смаком.

— Оце так справжня розкіш! — задоволено промовила Аманда, відкушуючи шматок.

— Треба ж колись порушити королівські правила, — засміялася Сьюзі.

— Ми таке їмо раз на рік, треба насолодитися! — додала Маліка.

Аміра, навпаки, стояла осторонь, втупившись у горизонт. Її руки були схрещені на грудях, а вираз обличчя залишався серйозним.

Маліка помітила це і підійшла ближче.

— Що трапилося?

Аміра зітхнула.

— Я просто не можу зрозуміти… Як Сибіл могла так вчинити? Покинути сім’ю заради садівника? Відмовитися від принца?

Маліка глянула на сестру, її очі були задумливими.

— Любов, Аміро. Вона керує серцями.

Аміра похитала головою.

— А якщо це не просто кохання? А якщо він змусив її піти з ним?

Маліка стиснула губи.

— Я теж підозрюю, що Аміран щось приховує. Він забрав її, проскочив повз охоронців… Це не просто втеча.

Вона глибоко вдихнула, її голос став рішучим:

— Я з’ясую правду. Я поверну Сибіл додому, перш ніж детективи та шейхи доберуться до неї першими.

Раптом їхню розмову перервала Сьюзі.

— Дівчата, швидко! — гукнула вона, стоячи біля машини.

У її руках був телефон, а обличчя стало блідним.

— Ви повинні це побачити…

Вона показала сестрам новину з Instagram про події в Польщі.

Текст був польською, але фото...

Сибіл.

Вона в наручниках.

Її арештували.

Запала напружена тиша. Бургери залишилися забутими.

Аміра різко відступила назад, її очі широко розкрилися.

— Ні… Це неможливо.

Аманда швидко вихопила телефон.

— Її правда схопили?!

Маліка схопила ключі від машини.

— Сідайте. Ми не можемо втрачати ні секунди.

Маліка натиснула на газ, а машина рвонула вперед по трасі. Серця всіх сестер калатали.

— Це неможливо… — прошепотіла Нергіза, вдивляючись у фото на телефоні.

— Вона не могла зробити нічого, що заслуговує на арешт! — вигукнула Аманда.

Аміра гірко зітхнула.

— Це пастка. Хтось зрадив її...я не здивуюсь якщо це рук Амірана.

Маліка зціпила зуби, міцно тримаючи кермо.

— Якби ми тільки прибули раніше…

Сьюзі нервово клацала по телефону.

— Нам потрібно знати, де її тримають!

Аміра нахилилася вперед.

— В польській в’язниці, але яка саме — незрозуміло.

Нергіза провела рукою по обличчю.

— Якщо нас випередять, повернуть назад до Катара. І тоді вже ніхто не зможе її врятувати…

Маліка різко глянула на сестру.

— Ми її знайдемо. Ми це зробимо.

Всі замовкли. Напруга була майже відчутною.

Сьюзі підняла голову.

— Є інформація! Кажуть, її тримають у Кракові.

— Тоді ми їдемо туди! — твердо сказала Маліка, натискаючи на газ ще сильніше.

Вони розуміли: кожна хвилина могла виявитися вирішальною.