Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

надати виборчому штабу Трампа кілька офіційних документів та інформацію, які допомогли би викрити Гілларі і її справи з Росією і стали б у нагоді вашому батьку».

«Якщо це те, про що ви кажете, — відповів Трамп-молодший усього через сімнадцять хвилин, — мені це подобається».

РОЗДІЛ 28

Виборчий округ б’є всі козирі

Таким недоречно сонячним пізнім зимним ранком 2 березня 2016 року на віддаленій смузі дороги на північ від Оклахома-Сіті обвуглене, позбавлене будь-яких ознак життя, тіло Обрі Макклендона витягли з водійського сидіння його «Шевроле Тахо» 2013 року випуску. Не було жодних слідів гальмування, щоб припустити, що водій тиснув на гальма, коли спрямовував свій позашляховик через порожню смугу зустрічного руху в бетонну опору мосту — зі швидкістю вісімдесят миль за годину. «Він практично в’їхав прямісінько в стіну, — пояснив капітан Пако Бальдеррама з поліцейського управління з Оклахома-Сіті. — Можливостей вирівнятися чи повернутися на дорогу не бракувало. Цього не сталося».

Судмедексперт встановив, що, найімовірніше, Макклендон загинув під час удару внаслідок «численних травм тупим предметом». Смерть, відповідно до звіту судмедексперта, визнали нещасним випадком. Хоча виняткові обставини явно вказували на самогубство. У другій половині дня напередодні фатальної автокатастрофи велике журі в федеральному суді Оклахома-Сіті оголосило свою позицію щодо якості доказів, зібраних у результаті тривалого й інтенсивного розслідування бізнес-діяльності Обрі. «Починаючи десь з грудня 2007 року і аж до березня 2012 року, — йшлося в свіженькому обвинувальному акті, — обвинувачуваний Обрі К. Макклендон і його спільники свідомо вступили в змову з метою придушення та усунення конкуренції шляхом фальсифікації заявок щодо певних прав на оренду й отримання у власність майна». Федерали намагалися повісити на Обрі те, що вони повісили на Джона Д. Рокфеллера, — порушення антимонопольного закону Шермана. Обрі того вечора почав захищатися, і не без виклику: «Я пишаюся своїм послужним списком у галузі і боротимуся, щоб довести свою невинуватість й очистити своє ім’я». Його підтримали найкращі з адвокатів, яких лише можна було купити за гроші. «Прокурори неправомірно виокремили Обрі і помилково обвинуватили невинувату людину, — заявили його адвокати Еббі Лоуелл (який крутитиме законом, як дишлом, відстоюючи кронпринца трампівської адміністрації Джереда Кушнера) і Еммет Флуд (який підпишеться захищати особисто президента Трампа від небезпек, породжених розслідуванням спецпрокурора). — Від сьогодні Обрі захищається в суді, де ми покажемо, що висунуте обвинувачення не мало під собою жодного підґрунтя».

Наступного ранку, одразу після отримання звістки про те, що найбільший інвестор його нового газонафтового підприємства не збирається вкладати у виробництво ані копійки, Макклендон сів у свій позашляховик і сам-один вирушив у вічність.

У наступні дні тисячі людей віддавали йому свою шану: співчуття було глибоким і щирим. «Якість життя, якою ми насолоджуємося в Оклахома-Сіті, багато в чому пов’язана з його мріями й щедрістю», — сказав голова місцевої торговельної палати. Обрі переважно запам’ятався, у будь-якому разі публічно, як стимул і двигун, який зрештою, після десятків років зусиль, проштовхнув Оклахома-Сіті до реалізації його прагнень втрапити у вищу лігу. На річці Оклахомі увагу привертали елінги, в Університеті Оклахоми — гуртожитки й спортивні зали; всесвітньо відомий центр лікування раку, прекрасний кампус «Чесапік енерджі», мережа «Хоул фудз». І звісно ж, велика й щаслива юрба НБА на «Чесапік енерджи арена». Кевін Дюрант і його товариші по команді знову голосно гриміли у плей-оф.

І все це було правдою. Утім темний бік кар’єри Обрі Макклендона замовчати було непросто. Апологети відгукувалися про Обрі як про «войовничого», менш схильна до возвеличення решта — як про «знеславленого». Передовсім було федеральне кримінальне обвинувачення і безліч цивільних позовів, залишених на захист його майна. Нове газонафтове підприємство Макклендона через кілька тижнів по його смерті закрилося — понад сотня людей лишилася без роботи. Заснована й очолювана ним упродовж двох десятиліть компанія через три роки після його примусового звільнення все ще невпевнено трималася на ногах, не в змозі виборсатися з фінансових махінацій Макклендона. За останні п’ять років «Чесапік енерджі» втратила дві третини співробітників, а її акції недавно упали до 1,59 долара за штуку — видовищне падіння нижче плінтуса із 70 доларів за акцію у час максимального роздуття газової бульбашки. «Блумберг бізнесвік» у загрозливо названому посмертному матеріалі про Макклендона «Сланцева розплата приходить в Оклахому» зазначав, що «Стандарт і Пурс» понизила кредитний рейтинг «Чесапіку» «вчетверте з жовтня, назвавши його боргове навантаження у 9,8 мільярда доларів «непідйомним». Ширилися чутки, що «Чесапік» на шляху до банкрутства. Аналітики почали ставити питання, над яким доводилося помізкувати: незважаючи на весь створений Обрі шум і захват щодо чудес природного газу в добу гідророзриву, хоч хтось по-справжньому довів, що це — прибуткова справа? Обрі Макклендон, звісно що, ні. Придумане ним «краще, яскравіше і заможніше майбутнє» виявилося міражем.

До 2016 року оклахомці усвідомили очевидну й постійну ціну, в яку упродовж останніх десятиліть обходилася нафтогазова лихоманка, і готовність уряду їхнього штату надати таким великим компаніям, як «Чесапік», «Континентал», «Девон», «Нью домініон» практично необмежену свободу дій. 2016 року, коли Америка готуватиметься до голосування, яке виявиться найдивнішими президентськими виборами в історії, як і сланцева ера, — перебудовуючи міжнародну геополітику, доводячи Росію майже до крайнощів, збиткуючись над заходами з охорони довкілля настільки, що це налякало навіть деяких американських піонерів, особливо Джорджа Мітчелла, — наприкінці другого десятиліття оклахомці з’ясували, що стоять на порозі неприємностей. Перебуваючи між штучною сейсмічною активністю, яка, в прямому сенсі цього слова, трусила штатом, і порожньою скарбницею штату, яку більше не можна було обходити увагою як тему ідеологічних розмов, Оклахома рвонула назустріч до небезпечної плями у славній, наскрізно нафтовій історії штату.

Лише упродовж лютого 2016 року в Оклахомі відбулося понад сто землетрусів силою у 2 бали й вище, які слідували за рекордними для штату дев’ятьма сотнями землетрусів упродовж 2015 року. Оклахома випереджала за сейсмічною активністю Каліфорнію у шість разів. Кожен, хто ще й досі припускав, що підвищення сейсмічності в Оклахомі було природним феноменом, був або дурнем, або підкупленим брехуном. Тим часом, завдяки невпинним грошовим виплатам горизонтальним бурильникам рахунки штату настільки зміліли, що рейтингове агентство «Мудіс» позиціонувало Оклахому як один із трьох американських штатів, найменш здатних витримати економічну кризу. Витрати на державну освіту скоротилися ще більше. Взимку і навесні 2016 року журналісти «Рейтер» Люк Коен і Джошуа Шнеєр вже розкопували жахливі цифри. Так у травні 2016 року вони відзначили, що допоки Північна Дакота, інший штат з потужним сланцевим бумом, збільшила упродовж попередніх восьми років витрати на кожного учня на 26%, Оклахома за той самий період рухалася в зворотному