Юрій Григорович Логвін - Закляття відьмака

той оберіг належав у прадавні часи найбільшому чародію землі Руської — полоцькому вовкулаці Всеславу! У цього дивного Книжника було списано, де, хто і коли із наших владців, князів чи монастирів і церков мали дорогоцінні речі, святині чи скарби. І коли хто й куди ті скарби чи святині загарбав від нас і вивіз у чужі землі. Страшенні це письмена! Справжня заупокійна молитва. Вже за моєї пам’яті чортів зайда, похлібник московського князя, паскудний грек Фотій потяг із нашої пресвітлої Софії ось які скарби: правдиві сандалії і скіпетр Богородиці, шмат хреста Господнього, золотий потир із шафірами. А також «Страсті Христові», сріблом і злотом прикрашені. І срібне кадило самого митрополита Кипріяна! Все це роблять і робили єдиновірці. А що говорити про латинян та магометів? Нічого казати не хочеться… тягли від нас, тягнуть і сьогодні. І тягтимуть, не сумнівайтеся, завтра й позавтра! Бо нема у нас свого кесаря або короля! А князі? Князі що? Їх, як своїх бояр, наплодилось. Та все чужої крові. А своїх нема. Перевелась у нас наша чиста кров!.. Таємний лист

З листа скарбничого Лівонського ордену до магістрату міста Ревеля від 13 березня 1413 року:

«…А на закінчення нашого таємного листа сповіщаємо вас, що в Ризі зловлені руські купці, які прибули з Полоцька з фальшивими монетами, що наслідують наші монети, які карбують у Вендені. Завезли всього фальшивих монет вагою на п’ять сотень ризьких марок. Підробка досконала, як малюнком, так і видом металу. Бо сліди на пробірнім камені і фальшивих монет, і наших монет — однакові і починають різнитись тільки на другий чи на третій день. При суворім допиті полоцькі купці виказали головного фальшувальника. Але він, завдяки своїй спритності, втік. Є сумніви, чи він руський. Можливо, цей злочинець чех або лях. Є підозра також, що злочинець, крім штемпелів артігів Тартуського єпископа, має також штамп рейнських гульденів. Подаємо вам прикмети фальшувальника. Росту вище середнього. Волосся темне, із сивиною. Брови густі, зрослі, має густу бороду і вуса. Очі жовті. Досконало знає ковальську справу. Вміє лити дзвони. Грає на віолі та флейті. Напевно, знає німецьку мову. При ньому була весь час молода дівчина в руськім одязі. Русява, очі блакитні. Певно, німа, бо купці не чули від неї жодного слова.

У зв’язку з цим просимо вас, дорогі браття, ознайомити з прикметами злочинця митників, збирачів податку, володарів заїздів торгових. А також капітанів і володарів суден, що мають вирушити до Ганзейських міст. Чули, що він цікавився Любеком. В разі затримання злочинця просимо негайно оповістити нас, а названого злочинця стерегти якнайсуворіше!

З тим і кінчаємо, дорогі браття! І нехай з вами пребуде благословення Боже! Амінь!»

Примітки
1

Банити — поза законом.

(обратно)

Оглавление Юр Логвин Закляття відьмака   І Корчма   II Лицарева донька   III Перше побачення   IV Зелений оксамитовий гаманець   V Кухар   VI Зима і весна   VII Привиди   VIII Чужа полюбовниця   IX Дударик   X Змова   XI Золотий змійовик   XII