Анна Лерой - Дім для Пенсі, Анна Лерой
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— До речі, вчора сусідка запитувала в тебе, чому ти так дивно вимовляєш слова. Я ж не помиляюсь?
Пенсі спускається на перший поверх: Фалетанотіс лежить, витягнувшись на підлозі, а Кейра вже помчала на кухню, щоб першою отримати смачний смажений пиріжок.
— А. Ти чула. Вони вважають, що я так розмовляю, бо думка занадто довго йде з великої голови до рота, — він повертається на бік і підпирає голову рукою. — Слова дорогі. Менше скажеш — точніше зрозуміють. Слова — обіцянка. Я серйозно ставлюся до них.
Пенсі киває. Що ж, цілком зрозуміло, особливо, якщо той, хто сидить перед тобою, нелюдина. Але в дечому, а саме у зручностях, думки у них сходяться: шкура справді дуже м'яка, і лежати на ній — чисте задоволення. Пенсі влаштовується комфортніше і потягується, розслабляючись після сидячої роботи.
— Обіцянка, — гуде на вухо низьким голосом Фалетанотіс. — Я сказав, що допоможу тобі. Значить, пора.
— Куди пора? — не розуміє Пенсі, вона якраз трохи задрімала.
— Віддати борги. Тобі. І вашому союзу. Я довго думав як. І все досить ясно. Союз іде шукати особливе місце. А ми з тобою йдемо туди, звідки ти прийшла, — у його голосі чується задоволеність і впевненість. Мовляв, подивися, який я молодець, усе вирішив, про все подбав.
— Звідки прийшла? — Пенсі повертається до нього обличчям і здивовано перепитує.
— Де знайшли, — слідує уточнення.
— На Людожерський? Чого це раптом? — вона навіть сідає, дивуючись. — Там більше немає відерса. А я просила тебе допомогти Кейрі.
— Я допомагаю чи ти сперечаєшся? — хмуриться Фалетанотіс. — Твій вибір.
— Але зараз середина зими! — Пенсі щиро намагається до нього достукатися. Але марно. Бувають моменти, коли вона не розуміє цього карена.
— Я доведу, куди треба. Я обіцяв.
Він так довго буравить її серйозним і пронизливим поглядом, що Пенсі погоджується. Напевно, тому що Фалетанотіс — дуже-дуже впертий, впертіше впертюха вона ще не бачила. Простіше сходити з ним на Людожерський, раз він так хоче. Бо цих каренів ще зумій зрозуміти! Раптом він справді допоможе, просто сказати словами не виходить? Якщо так йому треба на той Людожерський, то най буде, вона сходить.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дім для Пенсі, Анна Лерой», після закриття браузера.