Ярина Чорна - Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна

" В цьому світі війна була спровокована відбитком земельних подій, через спадок королів, який ти вже знаєш. Події закрутилася як спіраль, яку неможливо ні розкрутити ні скрутити. Відголоски війни пройшли через два виміри, і в кожному з них спричинили багато болю та смертей. Саме тут кінець спіралі. На кінці спіралі ДНК магічних родів, життя яких в твоїх очах."

 

Рина, ти що зрозуміла із цього набору слів?Думаю, що так ваша світлосте.Чесно?Чесно.Як можна це зрозуміти? Я думала, що спадок Богів це золото, але тисячі разів перечитуючи цей текст, окрім спадку королів , взагалі нічого не зрозуміла. То ти скажеш що тут закодовано?Скоріш покажу.

Вона встала на ноги та підійшла до княгині, яка здивовано на неї дивилася. Іра зняла з неї магічний макіяж під яким був магічний опік. Рана не кровоточить, але виглядає як обличчя вивернуте назовні, без магічного макіяжу виглядає жахливо. Іра запитала:

В результаті чого така магічна рана?Під час війни проти нас застосовували магічну зброю, щоб не можна було зцілити нічим. Це як магічне прокляття. Багато хто загинув від таких магічних опіків, бо не всі маги змогли відбивати такі атаки. Тіло виверталося назовні. Але під магічним макіяжем цих опіків не видно, як ти змогла це розгледіти?А біль сильно не покоїть?В лікарні дуже багато магів-цілителів, вони таких як я , а нас тут багато, підживлюють своєю цілительською силою, щоб біль було переносити легше. То все таки, як швидко ти побачила мою рану?Відразу, як тільки ми зустрілися. Ви дозволите мені торкнутися до рани?Я б не дуже хотіла, але якщо ти вже це бачиш, то торкайся.

Іра легенько торкнулася до рани, відчула жар ніби рана тліє як вугілля на кострі, це нагадало їй той біль, який вона перенесла, коли прокинулася її магія. Тоді так само ніби все вивернулося назовні. Вона закрила очі, а потім відкрила їх насичених сонячною магією, побачила що вивернуте обличчя наче зв'язане назовні у вузол. Легенько торкнулася до вузла, він не піддавався, прийшлося потягнути за магічну нитку на вузлі, він почав розв'язуватися. Ще пару хвилин, і вузла як не було, і тепер лишилося перевернути назад обличчя. Помалу обличчя поверталося до нормального вигляду, шкіра затягувалася на очах, за хвилину залишилх тільки почервоніння. Іра повернула собі вигляд рудої та синьоокої, а княгиня сиділа і дивилася на неї як заворожена.

Ну ось і все, ще трішки попече, але до завтра все мине.

 

Княгиня помацала обличчя рукою, а потім витягнула із шухляди дзеркало. Вона дивилася того в дзеркало того на Іру, нейняла віри в те що сталося, лише за кілька хвилин сказала:

Хто ти ?Гарне питання. А хто я?Я бачила твоє справжнє обличчя і очі, які світилися наче сонце. А потім ти знову стала такою як зараз є. І мені здається, що я десь вже тебе бачила.Я б просила вас нікому не розповідати про мене. Я хочу деякий час побути в спокої.Отже ти переховуєшся, і твої прапрадіди знали про це двісті років тому,  що таке буде.Знали, вони багато чого знали, але від того мені легше не стає. То що ми домовилися, ви не розказуєте про мене нікому?Я буду мовчати, їдемо в банк?Було б не погано.

Княгиня встала з-за столу, а Іра позаду неї пішли на вихід з лікарні. І вже йдучи коридором лікарні, Іра звернула увагу на те що лікарі приглядатися до княгині, вони помітили зміни на її обличчі. Але княгиня не зупинялася, показуючи їм рукою, що поспішає. На подвір'ї стояло таксі. Дивно княгиня їздить на таксі? Але вона не спитала, сіла на заднє сидіння. Ворота відчинилися і вони виїхали з маєтку. А в Іри в голові лунала пісня: 

"Вези, таксі, у найкраще моє життя!
Вези, таксі! Я все зможу, почну з нуля!
Назавжди видалю з серця,
Його імʼя забуду! Забуду!
Вези, таксі, у найкраще моє життя!"

 

Сльози знову накотилися на очі, Іра старалася їх стримувати, але вони все рівно текли. Вона відвернулася до вікна, бо водій вже почав звертати увагу на неї, навіть кивнув головою до княгині. З маєтку до міста яке мало назву  Лекер, і було схоже на українське Яремча. Охайне, живописне гірське містечко.  Таксі зупинилося біля банку, і вони з княгинею туди направилися. Присіли за вільний столик біля працівника банку та передали йому депозитний договір, він уважно його перечитав та звірив інформацію у комп'ютері, а потім запитав:

Пані Рина Таман, ви знаєте, що даний депозитний рахунок є спільній власності ще з однією особою?Ні, вперше чую. І що я не можу ним скористатися?Можете у вас обидвох однакові права. Я можу назвати її ім'я.Не потрібно, я вам напишу ініціали, якщо вони спіпадуть, то я її знаю.

І Іра написала на листку свої наспрвжні ініціали "І.Г.А.", клерк подивився на листок та відповів:

Так, ініціали співпадають. Тоді давайте я оформлю вам картковий рахунок. Встановимо додаток, і ви зможете вільно користуватися коштами, обмеження по операціях відсутні. Залишок на рахунку ви побачите, він дуже великий.Добре, дякую.

Це зайняло близько двадцяти хвилин, і вони з княгинею сіли в те ж саме таксі і поїхали до ТРЦ.

Сучасний ТРЦ був розташований в центрі міста, княгиня повела Іру у бутіки в яких вдягається сама.

Її зустріли дуже привітно, вона сказала, що потрібно вдягнути її протеже і показала на Іру. А далі розпочалася як в модних передачах, до неї приміряли одяг, взуття, розглядали з усіх сторін, а потім розпочалася примірка.  Процедура дуже втомлювальна. Щось Ірі подобалося, а щось ні. Але одна яскрава сукня з шовку припала до душі, і Іра навіть не захотіла її знімати, до сукні підбрали босоніжки на низькому ходу та в колір сумочку. Коли Іра вийшла щоб показати себе княгині та спрямувала свій погляд на живіт Іри, а потім підійшла впритул і тихо запитала:

Ти вагітна?Так, вже майже чотирнадцять тижнів.Батько знає?Ні, і я не збираюся йому повідомляти.Він маг?Так, а що?Як тільки буде відчутно серцебиття дитини, він буде знати про твою вагітність. Ти що не знала цього?Ні.Звідки ти прибула?З Землі.Він знайде тебе, де б ти не ховалася.