Алена Бондар - Втрачена пара, Алена Бондар

Всі стояли півколом, довкола арки. У тиші вони підійшли до Хелен.

– Діти мої, ця ніч стане відправною точкою у вашому спільному майбутньому. Я дуже рада, що можу поєднати ваші душі. - вона бешкетно поглядала на Мію. – Ви принесете клятви на крові, щоб засвідчити свої справжні наміри духам та всім живим, хто є тут. Марка почнемо з тебе.

– Я тебе кохаю відьмочка моя, клянуся, що завжди буду поряд, завжди буду тобі підтримкою та опорою, виховаю наших дітей у коханні та розумінні. Навічно. - полоснув долоню кинджалом і дивлюся на Мію.

-- Марк, коханий, клянуся, що завжди буду поряд, незважаючи ні на що. Слідуватиму за тобою ти мій дороговказ, яскравий маяк. Навічно. - порізала своє зап'ястя. Ми з'єднали свої руки, по них текла кров, краплі падали на землю. Це було свідчення для духів.

– Ми всі вас почули та будемо свідками цього союзу. Ідіть. – підморгнула.

Марк узяв свою красуню на руки і попрямував вглиб лісу, освітленою доріжкою.

Там на них чекав намет. Зайшовши всередину Марк поклав свою дружину за всіма законами на м'яку перину. Розріз на сукню розійшовся та очі Марка блиснули.

Весь вечір він мріяв стягнути з неї цю сукню. Воно йому здавалося шалено порочною. Але він зволікав, дивився на свою красуню та відтягував.

Зняв піджак, навмисне повільно розстібнув запонки на манжетах, потім узявся за гудзики на сорочці. Бачачи у очах своєї пари не терпіння. Він смакував її збудження. Оголившись повністю провів по її нозі рукою. Піднімався вище до осередку її жіночності.

Проводить рукою по внутрішній стороні стегна, все вище і вище. Дістався до розвилки ніг, але не знайшов трусиків. Мія млосно закусила губу. Вона спеціально не одягла спідню білизну. Згадала той випадок у їдальні, коли Марк при всіх стягнув їх під столом.

Він загарчав, а вона застогнала.

Більше не було терпіння. Одним рухом він порвав на Міє плаття і припав до її грудей. Потім поцілунками спустився нижче. Він не залишив поза увагою не одну ділянку її тіла. Цілував і залишав засоси, як мітки його кохання.

Не витримавши більше цієї солодкої тортури, Мія осідлала його і вп'ялася в губи пристрасним поцілунком.

Цієї ночі під зірками. Була пристрасть та ніжність. Порок та кохання.

Вони піднімалися вгору і так само швидко падали вниз.

Кохали одне одного, як востаннє. Віддавалися і розкривалися один перед одним.

І ця сама ніч привнесла нові фарби у їхні стосунки.

 

 

 

Через 9 місяців по тому.

На світ з'явилася їхня маленька принцеса. Руде сонечко. Всіми улюблене та оберігаєме.

Після появи малюка, дідусь повністю прийняв невістку та онуку. Весь клан няньчився з карапузом.

У майбутньому своїми витівками вона доводила всіх і кожного. І найбільше дісталося коханому дідусеві. Який душі не чув у своїй демониці. Бо просто перевертницею назвати її, язик ні в кого не повертався.

Але це вже інша історія...

 

Від автора...

Добігла кінця історія кохання Мії та Марка.

Завжди складно прощатися з улюбленими героями, але я вважаю, що все сказала.

Можливо у майбутньому, ви ще прочитаєте історію їхньої доньки.

Дякую всім хто був протягом роману зі мною. Переживав, злети та падіння героїв.

Підтримував роман нагородами. Підписуйтесь на мою сторінку, щоб бачити всі оновлення.

Я не прощаюсь... Запрошую всіх хто ще не приєднався до моєї новинки «Розпусна дівчина вовка»

Дуже емоційна та еротична історія. Там будуть дорослі герої.

І події будуть набирати зовсім не жартівливий оборот .....

 

Анотація до книги "Розпусна дівчина вовка"

-- Ми з тобою конкуренти? - вона нічого про нього не знає крім імені.
– Ні. – засміявся. - Я займаюся ландшафтним дизайном, а ти дизайном інтер'єру, якщо не помиляюсь.
– Отже, я спокійна.
-- Що ж тебе схвилювало? – обійняв її за талію.
-- Спати з конкурентом не дуже зручно. - закусила губу. – Чи можуть виникнути спірні питання.
– А ми з тобою спимо? – тихо засміявся. – Не знав.
-- А що не будемо? – трохи розгнівалася Кріс.
-- Якщо ти добре попросиш, то будемо.
На таку заяву Кріс аж голову повернула у його бік, подивилась у вічі. Він не сміється.
-- З чого ти вирішив, що я проситиму? - з викликом промовила.
– Буде лише так. – тихо відповів їй.
-- Самовпевнено. – знову відвернулася до моря. - Довго чекатимеш.
-- Гадаєш? - передчувальний голос.
– Впевнена!
Історія Кріс та Свена

 

                      Кохаю та цілую, ваш автор. До нових зустрічей у завтрашній проді)))))

 

                                                                             Кінець

 

Кінець

З цією книгою читають Еротика 188166 Полонянка вовчої зграї Марина Сніжна 537839 Любовне фентезі 215661 Непокірний трофей Олена Гуйда, Оксана Северная 758051 Любовне фентезі 395239 Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора Ольга Обська 1140589 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно