Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського жетона
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ахахахахаха! Ви купилися, мої дорогі пінгвінчики, Джорджіо і Франческа! Муахахаха, уявляю ваші мармизки, коли ви читали перші рядки мого дурноверхого листа! LOL
Ну все, все, це тупий жарт, я знаю! Навіть не так — це ДУЖЕ тупий жарт. Тю! А чого ви хотіли від дурненької Джой?
Добре, мої барбосики, розповім я вам про наше гівняне життя на цьому гівяному острові, навіть назва якого починається із «Г». Хороший острів на «Г» не назвуть, правда ж?!
Для початку про новини: 1) хавка не подешевшала; 2) бухло залишається дорогим. Ось, власне, й усі новини.
Якщо з хавкою ситуацію хоч якось рятує Колін, то з бухлом справи кепські. Моєї зарплатні не вистачає на мої примхи, а свою зарплатню Колін не дозволяє мені витрачати, скупердяй новозеландський. Так я, мабуть, і вмру — твереза й зла. Але сита, бо Колін, пупсічок наш, справно ловить різну рибу, тож ми завжди маємо, чим нажертися на ніч.
Та годі, чого це я все про хавку та бухло. Думаєте, я тільки про це й думаю?! Ви, в принципі, правильно думаєте!
Ми здали тести з C2 V2! Прикольно, тепер комунікація з екіпажами капсул і МКС — «наче в кіні». Мені взагалі здається, що спочатку все круте з’являється у кіно. А потім у НАСА такі думають: «О, диви, прикольно там у Лукаса було, давайте й ми щось таке забабахаємо. Чи там у Спілберґа систему керування змалюємо!»
Загалом із роботою стало зрозуміліше. Я вдячна Коліну, що він узяв на себе все адміністрування — то така, виявляється, нудота! Я взагалі не знаю, як Джорджіо на місці командора дає собі раду. У нас несподівано багато роботи з ESA, а конкретно — з космопортом Куру. Ми займаємося трекінгом стартів у рамках партнерської угоди. Хоч якась розвага!
А так усе в нас гаразд. Місцеві ціпочки, які б’ють клинці до Коліна, мене дуже не люблять. І чого б це? Я ж така няшна й кавайна. LMAO. А якщо серйозно, то для вас уже не таємниця, що ми з Коліном разом. Я опиралась, як могла, але він, зараза, впертий і наполегливий, як баран! І терплячий. Терпить мене й терпить. І терпить. І терпить. І ще раз терпить.
А ще… Знаєте, мене ніхто так не захищав і ніхто так не дбав про мене, як Колін. Навіть брати. Я виросла в поганому районі, всяке бувало, і я завжди надіялася тільки на себе. А тут у мене наче свій Secret Service, Social Security, Alcoholic Anonymous і ресторан із дитячим садочком в одному! Це просто фантастика! Це ніби «чорна п’ятниця», і ти стоїш прямо коло дверей у магазин, а не у хвості. Дурне порівняння, звісно, але це ж я! LOL
І він мене захищає! Уявляєте?! Тут різні ситуації бувають, повно чоловіків, і не всі такі добре виховані й спокійні, як я, ахахахахахаха! Але «ботанік» Колін завжди за мене заступається. Мені, щоправда, деколи доводиться самій завершувати розборку, бо кулаками і ногами я вмію махати краще, ніж він, але суть не в тому. Суть у тому, що він мене захищає! Ну і сам Колін теж не промах, я вам скажу. Чіплявся тут до мене один поцик, у якого замість мозку яйця. То Колін йому й заявив: «Відчепися, членоголовий, бо моя дівчина тобі зараз око в сраку запхне!» І він не жартував. Чувак напружився — у них же тільки два шаблони завжди: «Або вона дасть, або мені настукають». Подумав, що «ну вас нахер, зв’язуватися із вами», і відчепився.
Час, проведений із вами, у вашому командному центрі, навчив мене, нарешті, розслаблятися. Відчувати, що за моєю спиною не ніж, а ще одна спина. Коли знаєш, що тебе прикриють і захистять, а ти можеш спокійно розслабитись і поспати. Це відчуття навіть крутіше за початок черги в «чорну п’ятницю». Чесно. І дякую вам за це, мої пінгвінчики!
Завжди ваша капосна й колюча Джой
ФІНАЛ
Понеділок. Втрати в команді.
— Г’юстон, Сі-Ті-Ес, вийшли з підхідної точки R-bar на курс 210, поворот 14 мінут, до МКС 350 метрів.
— Сі-Ті-Ес, Г’юстон, прийняли. МКС вас бачить, у вас по лівому борту має бути док.
— Г’юстон, док бачу, Сі-Ті-Ес.
— Сі-Ті-Ес, координуйте дальші дії з екіпажем МКС, ми поряд, але не втручаємося.
— Г’юстон, прийняли.
— Сі-Ті-Ес, на зв’язку Ай-Ес-Ес, із прибуттям! Бачимо ваш грейфер, заходьте в поле захоплення.
— Ай-Ес-Ес, нарешті, долетіли. Поле на моніторі бачимо, контролер уже захопив червону зону. Зближаємося.
— Сі-Ті-Ес, Джорджіо, Франческо, добра робота, молодці. Ще трошечки, зближення три метри на секунду, помалу починайте гальмувати.
— Франческо, радіальні трастери 2:4:6, починаємо гасити швидкість.
— Є, Джорджіо.
— Є?
— Уповільнюємося до метра на секунду, входимо в червону зону.
— Ай-Ес-Ес, вийшли на пряму, Сі-Ті-Ес.
— Сі-Ті-Ес, бачимо вас на цілі. Продовжуємо.
— Вийшли
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Франческа. Володарка офіцерського жетона», після закриття браузера.