Маріанна Аріна - Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна

***

Господарі дома пішли вирішувати організаційні питання із їжею, залишивши Кейт та Чейза наодинці.

– Кошеня, ти як? – Чейз погладив її плечу і зазирнув у вічі. – Я теж не очікував такого натовпу. Отже, якщо втомишся – скажи. І ми поїдемо додому. Добре? Не оглядайся на правила етикету та інші нісенітниці. Головне, щоб ти і дитина почувалися нормально.

Кейт посміхнулася і обійняла Чейза.

– Не турбуйся так сильно… ведмежа. – сказала і завмерла, очікуючи на його реакцію. І не змогла втриматися від сміху, почувши гарчання. – До речі, чому «ведмежа»?

Чейз красномовно закотив очі.

– У дитинстві улюбленою іграшкою було плюшеве ведмежа. Батьки так і почала називати мене. Коли з'явилися сестри та почали підростати, якось так і лишилося. Ну, а коли я виріс і став вищим всіх на голову та ширше в плечах – це прізвисько приклеїлося взагалі намертво. Але тільки сестри так мене називають.

– Братику!! Любий, не вбивай мене! – Почувши пронизливий вереск за спиною Чейза, Кейт обережно визирнула.

До них мчала дівчина молодша за них років на десять. Вона повністю проігнорувала Кейт і вчепилася в шию брата.

– Медвежа, ти ж правда мене не лаятимеш? Ну, ти ж знаєш, що я не вмію зберігати таємниці. – Дівчина тараторила, повністю відтіснивши собою Кейт і не збиралася зупинятися. – Пообіцяй, що я все одно залишуся твоєю найулюбленішою молодшою ​​сестричкою?

Чейз буквально зняв з шиї сестру і поставив на землю.

– Софі, тобі не здається, що ти не дуже чемно поводишся? – зауважив він, але побачивши в очах повну відсутність розуміння, осудливо похитав головою. – Перш за все ти мала привітатися з Кейт.

Чейз відійшов від сестри і став за спиною Кейт, обійнявши її за талію.

– Це ось вона, так? – продовжувала вражати своєю безпардонністю дівчина.

– Софі! Тебе начебто в джунглях виховували. Що це за поведінка?!

Молодша сестра зневажливо махнула рукою.

– Ой, ну все! Вимикай вже вихователя. Мені їх і так вистачає. – пирхнула дівчина, нарешті звернув увагу на Кейт. – Ну, привіт тобі, жіночко, що захомутала мого улюбленого брата. Так ось яка ти.

– Софі! Ти просто нестерпна. – тихо загарчав Чейз.

А Кейт раптово розсміялася. Сама не зрозуміла, що її так розсмішило. Чи то ці сестринсько-братні «бодання», чи напруга давала знати про себе, але сміялася вона до сліз.

– Я дивлюсь у вас тут весело. – пролунав суворий голос десь за їхніми спинами.

Кейт обернулася і бажання сміятися в неї зникло одразу. Її уважно вивчала статна жінка у віці.

– Доброго дня, сину. – стримано привіталася вона із Чейзом. – Може відрекомендуєш мене своїй дівчині?

Чейз відчутно напружився. Кейт це відчула. І несвідомо почала заспокійливо гладила його по плечу.

Жінка помітила це і красномовно, дещо гордовита повела бровою.

– Добрий день, мамо. – Голос Чейза прозвучав не менш холодно. Кейт вже встигла забути що він може бути таким. – Це Кейт. І вона не дівчина, а моя наречена та майбутня дружина. Кейт, це моя мати Катаріна.

Жінка знову уважно подивилася на Кейт, ніби намагалася просвітити її рентгенівським променем та викрити всі її гріхи.

– Навіть так? Наречена та майбутня дружина?