Енді Вір - Марсіянин

Але НАСА усе продумало й дало мені послідовність. Спочатку я від’єднав ровер і причеп один від одного. Відтак, перебуваючи у скафандрі для ПЧД, я прибрав тиск у причепі та заповнив його чистим киснем на чверть однієї атмосфери. Відтак я відкрив пластикову скриню повну сечі й опустив у неї два електроди. Ось для чого була потрібна атмосфера. Без неї сеча просто негайно википіла б, а я лишився б оточений атмосферою із сечі.

Електроліз розділив гідроген та кисень. З часом він довів сечу до справді гидкого осаду, витягнувши звідти воду. Тепер причеп був наповнений ще більшою кількістю кисню та гідрогеном. Дуже небезпечно насправді.

Відтак я увімкнув атмосферний регулятор. Він навіть не розпізнає гідроген, але він знає як вирвати кисень з атмосфери. Я зламав усі запобіжники та налаштував його витягнути усі 100% кисню. Коли він це зробив, усе що лишилось, було гідрогеном. Ось чому я почав з атмосфери чистого кисню. Щоб регулятор міг виділити його пізніше.

Відтак я відчинив внутрішні двері повітряного шлюзу та увімкнув його помпу. Шлюз думав, що помпує повітря лише із себе, а насправді спорожняв увесь причеп. Випомповане повітря опинилось у баку повітряного шлюза. І ось маєте - бак чистого гідрогену.

Останній крок - віднести повітряний бак шлюза до МЗЧ та передати вміст до його гідрогенових баків. Я казав це багато разів, але: Слава стандартизованій системі клапанів!

Коли я перегнав гідроген, я увімкнув паливну фабрику, і вона почала виробляти додаткове паливо, якого я потребував.

До настання дня запуску я маю повторити цю послідовність іще кілька разів. Я міг би все зробити за один раз, але НАСА не хоче, щоб лишився з малою кількістю води поки не наблизиться день запуску. Їм спокійніше, якщо я електролізуватиму сечу час від часу, бо я вже “використав” цю воду.

Якщо я переживу це, то розказуватиму усім, що я висцяв свій шлях до орбіти.

[19:22] Джогансен: Вітаю, Марку.

[19:23] МЗЧ: Джогансен?! Святі яйця! Вони нарешті дозволили вам говорити зі мною напрямки?

[19:24] Джогансен: Так, НАСА дало добро для прямого зв’язку годину тому. Ми лише за 35 світлових секунд від тебе, то ж можна говорити майже в режимі реального часу. Я щойно налаштувала систему і перевіряю її.

[19:24] МЗЧ: Чому вони так довго не дозволяли нам побалакати?

[19:25] Джогансен: Чому? Психологи побоювались особистісних конфліктів.

[19:25] МЗЧ: Що? Лише тому, що ви, друзі, покинули мене на пустельній планеті без шансів на виживання?

[19:26] Джогансен: Смішно. Тільки не жартуй так з Ллюїс.

[19:27] МЗЧ: Зрозумів. То… дякую, що повернулись за мною.

[19:27] Джогансен: Це найменше, що ми могли зробити. Як просувається модернізація МЗЧ?

[19:28] МЗЧ: Непогано. НАСА написало добру інструкцію. Вона корисна. Та це значить, що здійснити її легко. Я витратив минулі 3 дні на знімання Корпусної панелі 19 та переднього вікна. Навіть у Марс-G вони важенні покидьки.

[19:29] Джогансен: Коли ми підберемо тебе, я займусь з тобою шаленим нестримним сексом. Приготуй своє тіло.

[19:29] Джогансен: Я не писала цього! Це був Мартінез! Я відійшла від консолі лише на 10 секунд.

[19:29] МЗЧ: Я дуже сумую за вами, друзі.

Я… закінчив?

Гадаю, що закінчив.

Я виконав усе зі списку. МЗЧ готовий летіти. І за 6 Солів саме це він і зробить. Маю надію.

Він може взагалі не злетіти. Я зняв двигун, врешті решт. Я міг нагімнякати з будь-чим впродовж процесу. І немає жодного способу перевірити злітну ступінь. Щойно ви її запалите, вона вже не згасне.

Однак усе інше проходитиме перевірки увесь час до злету. Якісь зроблю я, інші - дистанційно НАСА. Вони не кажуть, яка імовірність аварії, та гадаю, вони найвищі за всю історію. Юрій Ґаґарін мав багато надійніший та безпечніший корабель ніж мій.

А радянські кораблі були клятими смертельними пастками.

- Гаразд, - сказала Ллюїс, - завтра великий день.

Команда “плавала” у Реку. Вони зупини обертання корабля для підготовки до близької операції.

- Я готовий, - сказав Мартінез. - Джогансен перевірила на мені усе, чим могла. Я пройшов усі сценарії на орбіті.

- Усе, окрім катастрофічних порушень, - виправила його Джогнасен.

- -Ну, так, - сказав Мартінез. - Не дуже розумно симулювати вибух при злеті. Нічого з ним не зробиш.

- Фоґеле, - сказала Ллюїс. - Як наш курс?

- Бездоганний, - сказав Фоґель. - Ми в межах одного метра від запланованого шляху та за два сантиметри на секунду від запланованого погону.

- Добре, - сказала вона. - Беку, як у тебе?

- Все готове, капітане, - сказав Бек. - Я з’єднав усі троси та змотав їх у Повітряному шлюзі 2. Мій скафандр та ПММ налаштовані і готові.

- Гаразд, - сказала Ллюїс. - План битви досить простий. Мартінез керуватиме польотом МЗЧ, Джогансен буде системним оператором злету. Бек та Фоґель, ви маєте бути у Повітряному шлюзі з відкритими зовнішніми дверима ще до злету МЗЧ. Вам доведеться чекати 52 хвилини, але я не хочу ризику виникнення