Енді Вір - Марсіянин

- Тепер від цього залежить місія, - сказала Ллюїс. - То ж зробіть все правильно.

- Слухаюсь, капітане, - сказав Мартінез.

- Перезадаю даня симулятору, - сказала Джогансен. - Хочеш спробувати щось особливе?

- Здивуй мене, - сказала Мартінез.

Лишаючи кімнату керування, Ллюїс попростувала до реактора. Поки вона “вилазила” драбиною до центру корабля, дія відцентрової сили на неї зменшувалась, ставши майже нульовою, коли вона досягла ядра. Фоґель підвів погляд з комп’ютерної панелі.

- Капітане?

- Як маються двигуни? - спитала вона, хапаючись за поручень на стіні, щоб рухатись разом з кімнатою, що повільно оберталась.

- Усе працює в допустимих межах, - сказав Фоґель. - Я зараз роблю діагностику реактора. Думаю, Джогансен нині заклопотана тренуванням з запуску. Тому я мабуть зроблю цю діагностику за неї.

- Гарна ідея, - сказала Ллюїс. - А які справи з курсом?

- Все гаразд, - сказав Фоґель. - Необхідності в корегуванні немає. Ми все ще просуваємось запланованою траекторією з відхиленнями менше 4 метрів.

- Повідом мене, якщо будуть зміни.

- Ja, капітане.

Пропливши до іншого кінця ядра, Ллюїс скористалась іншою драбиною щоб вийти, знову набуваючи ваги при її русі “вниз”. Вона попрямувала до підготовчої кімнати Повітряного шлюзу 2.

Бек тримав моток металевого дроту в одній руці та пару робочих рукавичок в другій.

- Агов, капітане. Що таке?

- Я б хотіла дізнатись твій план для повернення Марка.

- Все просто, якщо перехоплення курсу вдасться, - сказав Бек. - Я щойно закінчив з’єднувати усі троси, що ми маємо, в один. Він 214 метрів завдовжки. На мені буде ПММ, тому рухатись довкола буде просто. (ПММ - Manned Maneuvering Unit (MMU) - персональний маневровий модуль, що дає можливість астронавтам виконувати ПЧД без припинання для човна тросом. Див. фільм Гравітація) Я можу безпечно рухатись з погоном до 10 метрів на секунду. Більший погін створює ризик порвати трос, якщо я не зможу вчасно зупинитись.

- З якім на твою думку відносним погоном ти здатен впоратись?

- Маєш на увазі, коли доберусь до Марка? Я можу легко схопити МЗЧ на 5 метрах на секунду. 10 метрів на секунду схожі на стрибок на потяг, що рухається. При трохи більшому погоні я можу схибити.

- Отже зважаючи на безпечний погін ПММ, наше відхилення від погону МЗЧ має бути в межах 20 метрів на секунду.

- І перехоплення має відбутись в межах 214 метрів, - сказав Бек. - Досить вузький простір для помилки.

- У нас є багато запасу, - сказала Ллюїс. - Запуск станеться за 52 хвилини до перехоплення і триватиме 12 хвилин. Коли Марків двигун S2 вимкнеться, ми знатимемо наші точку перехоплення та погін. Якщо нам вони не сподобаються, у нас буде 40 хвилин на виправлення. 2 міліметри на секунду нашого двигуна наче й не багато, але за 40 хвилин ми можемо пересунутись на 5,7 кілометра.

- Добре, - сказав Бек. - І 214 метрів - це не жорстка межа.

- Жорстка, - виправила його Ллюїс.

- Не, - сказав Бек. - Я знаю, що не можна виходити без прив’язі, але без шворки я міг би дістатись далі…

- Не варіант, - сказала Ллюїс.

- Але ми могли б подвоїти чи потроїти нашу безпечну зону перехоплення…

- Ми закрили цю тему. - згрізна сказала Ллюїс.

- Так, капітане.

Є небагато людей, котрі можуть похвалитись, що вони понівечили космічний корабель за три мільярди доларів. Але я один із них.

Я викидав критичне обладнання з МЗЧ на право й на ліво. Приємно знати, що мій запуск на орбіту не матиме баласту з усяких набридливих резервних систем.

Перше, що я зняв, були дрібні речі. Відтак настала черга речей, які я міг розібрати. На кшталт фотелів команди, кількох резервних систем та панелей керування.

Я нічого не вигадую. Виконую вказівки інструкції від НАСА, яка зроблена, щоб полегшити справу. Іноді я сумую за днями, коли я самостійно приймав рішення. Потім я відганяю цю думку від себе та згадую, що я нескінченно ліпший з купою геніїв, котрі вирішують, що мені робити, ніж самостійно втрапляти у лайно.

Періодично я вдягаюсь у скафандр, лізу у повітряний шлюз з якомога більшою кількістю манаття та викидаю його назовні. Місцевість довкола МЗЧ виглядає як декорації для “Сенфорда та сина”. (Американський ситком, заснований на серіалі Бі-Бі-Сі “Стептос та син”. Транслювався на каналі Ен-Бі-Сі з 1972 до 1977 року)

Я дізнався про “Сенфорда та сина” з Ллюїсової колекції. Серйозно, ця жінка повинна поговорити з кимось щодо її проблеми 70-х.

Я перетворюю свою сечу у ракетне паливо. Це легше ніж вам здається.

Сеча складається переважно з води. Розділення гідрогену та кисню потребує лише пари електродів і струму. Проблема у збиранні гідрогену. У мене немає жодного обладнання для відбирання гідрогену з повітря. Атмосферний регулятор не знає як це робити. Останній раз, коли я мав відокремити гідроген від повітря (тоді, коли я перетворив Габ у бомбу), я спалив його щоб перетворити у воду. Очевидно, що нині це буде контрпродуктивно.