Микола Хвильовий - Санаторійна зона

Шаміль поблизу Медіни (Аравія) по дорозі в Мекку.

21

[xxi] Вперше новела з’явилася у збірці «Сині етюди», згодом – у т. І тритомників.

Подаємо за другим виданням.

22

[xxii] Новела вперше видрукувана в альманасі «Гарт» (X., 1924), невдовзі у збірці «Осінь» (1924), згодом у двох виданнях т. II тритомників 1928 і 1929 рр.

Подаємо за виданням 1929 р.

23

[xxiii]Синедріон – збори, рада старійшин у давній Іудеї. У християнські часи частіше вживається іронічно як зборище, неправедний суд (наприклад, над Ісусом).

24

[xxiv] Жирандоль – розкішний висячий свічник, люстра (фр.).

25

[xxv]Штаб Духоніна – йдеться про генерал-лейтенанта М. М. Духоніна (1876–1917), начальника штабу, а згодом і головнокомандувача царської армії, який не визнав революції. Наприкінці листопада 1917 р. заарештований у Могилеві, згодом убитий. Звідси й походження евфемізму – «відправити у штаб Духоніна».

26

[xxvi] Людині властиво помилятись (латин.).

27

[xxvii] Надруковане вперше у журналі «Червоний шлях» (1923. – № 6–7), згодом у збірці «Осінь», виходило також окремо з оповіданням «Пудель» 1926 р.

Подаємо за т. І «Творів» (1929).

«Лілюлі» – драматична сатира Р. Роллана гостро антивоєнного спрямування, написана 1919 р. у стилі народного лубка. У перші пореволюційні роки набула значного поширення в Україні. Численні переробки на «новий лад», а то й відверті пародії у дусі пролеткультівських інтерпретацій викликали саркастичну реакцію М. Хвильового на ці вульгаризації.

28

[xxviii]Сіденхем Томас (1624–1689) – англійський лікар, один із фундаторів клінічної медицини, активно впроваджував і вдосконалював систему практичної медицини.

29

[xxix] Бойовий порядок (фр.).

30

[xxx] «Артемівці» – студенти Комуністичного університету ім. Артема, який існував у Харкові в першій половині 1920-х рр. для підвищення загальноосвітніх і політичних знань комсомольського та партійного активу.

31

[xxxi]Сведенборг Емануель (1688–1772) – шведський філософ-ідеаліст, письменник, теософ-містик. Створив відому теософську систему «потойбічного життя» і поведінки духів. Мав значний вплив на теорії романтиків, зокрема його ідеї позначались на творчості Блейка, Кольріджа, Емерсона, Бальзака, Стріндберга. Вченням Е. Сведенборга особливо цікавились російські релігійні філософи XIX – поч. XX ст.

32

[xxxii] Вперше під такою назвою повість надрукована у журналі «Червоний шлях» (1924. – № 3), того ж року вийшла у збірці «Осінь». Востаннє, вже під назвою «Повість про санаторійну зону», з присвятою С. Пилипенкові видана у т. II «Творів».

Подаємо найповніший текст за першодруком з урахуванням деяких подальших стилістичних авторських виправлень (переважно на шляху уникнення кальок з російської).

33

[xxxiii]Вишиваний Василь (справжн. Габсбург-Льотрінген Вільгельм; 1895–1948) – австрійський принц. У 1918 р. очолював загони Українських січових стрільців, які у складі австро-угорських військ воювали проти Росії. У період Директорії – полковник Січових стрільців, був у військовому міністерстві петлюрівців. Автор збірки поезій «Минають дні» (українською мовою). Заарештований 1948 р. сталінськими агентами у Відні. Після тривалих допитів помер 18 серпня 1948 р. в Лук’янівській лікарні Києва.

34

[xxxiv]Саєта – сорт вишуканого тонкого сукна або високоякісний шовк.

35

[xxxv]Савонарола Джіроламо (1452–1498) – італійський монах, проповідник, релігійно-політичний реформатор у Флоренції. Після падіння тиранії Медичі очолив уряд і провів ряд корисних реформ. Водночас закликав до аскетизму, нищив гуманістичну культуру. Це викликало обурення народних мас, внаслідок чого Савонарола був відлучений від церкви і страчений.

36

[xxxvi] Хмари (волинська говірка).

37

[xxxvii]Махаївщина – дрібнобуржуазна анархістська течія у російському революційному русі кінця XIX ст. Названо за іменем польського соціал-демократа В. К. Махайського (1867–1926), який вважав інтелігенцію ворожим пролетаріату паразитичним класом, а декласовані елементи – базою революції.

38

[xxxviii] Один на один (фр.).

39

[xxxix]Муравйов Михайло (1880–1918) – авантюрист, підполковник царської армії, що перейшов на бік Радянської влади, лівий есер. Відомий своїми антиукраїнськими настроями. У січні 1918 р. завоював Київ, застосувавши терор до українського населення, знищував культурні осередки. Наприкінці 1918 р. командував військами Східного фронту. Зрадив Радянську владу, влаштувавши бунт у Симбірську. Вбитий при арешті.

40

[xl]Мендель Грегор Іоганн (1822–1884) – австрійський природодослідник, засновник учення про спадковість, витоків сучасної генетики.

41

[xli] Тут мусить бути зав’язка. Я не знаю, як це в теорії, а на практиці – так. Я сама колись переживала подібні моменти. Не треба забувати, що анарх, власне, не порвав зі своїм колишнім світоглядом і, знаючи це, не міг спокійно почувати себе на санаторійній зоні. З одного боку, його тривожили, як це кажуть росіяни – «угризєнія совєсті», з другого – розхлябаність волі породила боюнство, яке хвилинами почало переходить в манію пересліду. – Отже, метранпаж Карно, який, як відомо, з першого дня свого помешкання на санаторійній зоні заставив всіх заговорити про себе, – не міг, звичайно, не затривожити анарха. Мало того – метранпаж і попав на санаторійну зону тільки для того, щоб стежити за кожним анарховим рухом і не давати йому спокою. (Приміт. авт.)

42

[xlii]Річардсон Семюель (1689–1761) – англійський письменник. Автор сімейно-побутових романів «Памела», «Кларісса», «Історія сера Чарлза Грандісона».

43

[xliii]Шпенглер Освальд (1880–1936) – німецький філософ-ідеаліст, автор популярної у 1920-х рр. праці «Сутінки Європи».

44

[xliv]Бергсон Анрі (1859–1941) – французький філософ-ідеаліст, соціолог, найвиразніший представник інтуїтивізму та філософії життя (вітаїзму). У 1927 р. Бергсон був відзначений Нобелівською премією в галузі літератури як блискучий стиліст. М. Хвильовий у своїх естетичних поглядах відштовхувався від його концепції «філософії життя».

45

[xlv]Штейнахівське «омоложеніє» – йдеться про теорію омолодження австрійського фізіолога Ейгена Штейнаха (1861–1944), що працював над омолодженням ссавців.

46

[xlvi] «Повість про санаторійну зону мені все-таки не вдається, – писала в своєму щоденникові хвора. – Можливо, психологізм саме такої послідовності й вимагає, але завдання художника полягає зовсім не в життєвій правді: в художній. Зараз Майї не треба було приводити на командну висоту». (Приміт. авт.)

47

[xlvii] Жахлива дитина (фр.).

48

[xlviii] Так минає земна слава (лат.).

49

[xlix] Між псом і вовком (фр.) – ідіома, що означає сутінки.

50

[l] «Їдкі розмови входять в