Олег Говда - Пливе човен - води повен, Олег Говда

Чудовий вид одягу, до слова. Не штани, а чохол автомобільний. Туди не тільки шматок хліба — ще одного такого як я, запросто запхати можна, і тісно не стане. А головне, — нічого не загубиться. Внизу, на щиколотках такі ж зав'язки, як на поясі. Щоб штанини в чоботи простіше влазили. В результаті маєш дві, фактично безрозмірні торби. Як ходити з додатковим вантажем? Це вже інше питання. Просто треба знати міру і зайвого в матню не пхати...

Ну, а шматок хліба, який провалився аж до литки, точно на заваді не стане.

Пешта ще стояв над душею, чекаючи поки я зможу говорити, але доля в черговий раз розпорядилася інакше і підіграла мені.

— Татарчук! Сучий потрох! Ти де подівся?! Багаття швидше згасне, ніж ти дрова принесе! — крикнув хтось від дальшого багаття.

Татарчук, якщо і почув, промовчав.

— Гей, хлопці! — не так впевнено, гукнули вдруге. — Татарчука ніхто не бачив? — і не чекаючи відповіді, кашовар зарепетував на весь голос. — Татарчук! Бий тебе кара Божа! Ти де?!

І знову тиша.

— Що трапилося, Панасе? Чого верещиш, як недорізаний? — відгукнувся Крук.

— Так теє... отамане... Татарчук пропав. Здається...

— Що значить «здається»?

— Так теє... за дровами пішов... і досі немає.

— Давно? Може, по нужді присів?

— Так теє... — почухав потилицю кашовар. — Я теж так думав. Тому й не кликав. Але, саламаха вже майже уварилася. Вогонь догорає. А його все немає... Занадто довго. Не мотузок же він проковтнув?

Крук доклав долоні до губ і рикнув так, що аж у вухах залящало.

— Татарчук! Це Крук! Озовися! Бо битий будеш! Я не жартую! Ти мене знаєш!

Особисто я не ризикнув би, після такого попередження, і далі в хованки бавитися. Ясно було — отаман злий, як сто чортів. Порве винуватого, наче Тузик грілку. Але, зниклий розбійник, як і раніше, не озивався.

Крук гукнув ще раз, але вже без ентузіазму. Швидше, для порядку. Почекав трохи і похмуро розпорядився.

— Усім матися на бачності. Не спати. Дивитися і слухати. Не подобається мені таке. Тіпун — візьми пару хлопців, панича і залізайте на байдак. Про всяк випадок. Мушкети тримайте напоготові. Пешта, Убийвовк, Лютий — підете зі мною. Подивимося, куди цей лайдак запропастився. Не схоже на жарт. Не геть же він божевільний, щоб таке утнути. Але якщо... Своєю рукою дюжину буків відважу. Тиждень на животі спати буде, засранець. Якщо живий ще...