Вахтанг Теймуразович Кіпіані - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані

під час огляду, робити свої зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.

/МОРОЗ/

/УМАНЕЦЬ/

Огляд проводився при денному та електричному освітленні.

Оглядом встановлено, що вилучені на квартирі у ЛУК’ЯНЕНКА Олександра Григоровича документи та предмети уявляють собою:

1. Машинописний текст на одному аркуші білого паперу стандартного формату, який починається словами: «м. Київ Прокурору УРСР від Лук’яненка Олександра Григоровича з м. Чернігова, вул. Рокосовського, 49, кв. 36. ЗАЯВА 15 січня 1977 року…» і закінчується словами «…29 січня 1977 року».

В цьому документі автор, посилаючись на окремі життєві обставини, які нібито мали місце з його дружиною та рідними, твердить про те, що з боку КДБ мають місце окремі безпідставні дії, чим утискуються права його сім’ї та рідних.

В кінці документа автор вказує, що його копію він надсилає до «Української Громадської Групи Сприяння» для «реєстрації факту порушення прав людини». (Цей примірник заяви у відповідності з протоколом обшуку був виданий добровільно господаркою квартири ЛУКЬЯНЕНКО В. Т.)

За своїм змістом документ ідейно-шкідливий.

2. 5 примірників вищезгаданого документа «м. Київ Прокуророві Української РСР від Лук’яненка Олександра Григоровича…». Машинописний текст виконаний з використанням копіювального паперу чорного кольору, який за своїм змістом аналогічний з машинописним документом, оглянутим в п. 1 цього протоколу.

3. Машинописний текст на трьох аркушах білого паперу стандартного формату, надрукований під копіювальний папір чорного кольору, який починається словами «Інта, 8.ІІ.77 р. Шановний Левку! Хочу подякувати…» і закінчується на третьому аркуші словами «…Володимир Затварський».

Автор документа, повідомляючи адресату «Левку» про те, що. він вдруге був притягнутий до кримінальної відповідальності в I960 році Верховним Судом УРСР за ст. ст. 1 і 9 Закону про державні злочини до 8 років позбавлення волі, зводить наклеп на судові та інші адміністративні органи.

Робить спробу показати, що його нібито безпідставно переслідують, обмежують в правах тощо.

Документ за своїм змістом націоналістичний, ідейно-шкідливий.

4. Машинописний текст на 5 аркушах білого паперу стандартного формату, надрукований під копіювальний папір чорного кольору, який починається словами «с. Тегульдет 11. II.77 р. Добрий день, шановний земляче! Перш за все багаторазово…» і закінчується словами на 5 аркуші «…Микола Коц».

Цей машинописний документ є листом, адресованим «шановному земляку» від Миколи Коца, який у відповідності з вироком знаходиться у «засланні» в с. Тегульдет Томської області.

В листі автор повідомляє адресата про окремі труднощі, які виникають у нього в питаннях передплати на різні видання. Разом з тим викладає окремі факти, які нібито змушують його забути рідну мову — українську і користуватись тільки російською. В зв’язку з цим автору листа доводиться «пробивати мовний бар’єр» і доказувати «що і моя мова має право на функціонування».

За змістом документ ідейно-шкідливий.

5. 2 примірника одного й того ж віршу під заголовком «ВОЗСОЄДИНЄННИЙ ГАЛИЧАНИН», один з яких надрукований під копірувальний папір чорного кольору. Текст кожного примірника надрукований на одному аркуші білого паперу стандартного формату і починається словами: «Поважний зборе…» та закінчується словами «…все пігмеї!». По боках машинописного текста вірша є рукописний текст: зліва «Вірш Володимира Самійленка 26 лютого 1890 р.», а справа — «1. Поет московський Херасков написав твір «Россияда», в котрім прославляє лютого царя Івана Грізного великим царем. 2. Хай буде Божа воля». Цей рукописний текст на першому примірнику виконано кульковою ручкою синім барвником, а на другому примірнику він виконаний під копірувальний папір чорного кольору. В машинописному тексті вірша після слів «Прометеї», «епопеї», «тієї» є забарвлені місця чорним барвником, крізь який продивляється машинописний текст «Ах, дайте, дайте сто рублів Слузі всеруської ідеї!»

За своїм змістом вірш ідейно не витриманий.

Рукописний текст документа на 3 аркушах паперу стандартного формату, виконаний барвником синього кольору, який починається словами: «Председателю Совета Министров СССР от рабочего г. Караганда Ильчук Ивана Алексеевича…» і закінчується на 3-му аркуші словами «…15.VII.1977 год.».

Автор документа, звертаючись до Голови Ради Міністрів СРСР, повідомляє про те, що він націоналіст, за що був суджений в минулому і зараз мешкає за межами України. Він радить дещо змінити в зовнішній політиці КПPC і уряду. Разом з тим автор просить надати можливість українським націоналістам проводити збори, мати свої видання, сформувати козацько-княжеські дружини для підтримки внутрішнього порядку.

За своїм змістом документ ідейно-шкідливий.

7. Машинописний текст в двох примірниках надрукований на двох аркушах білого частково лінованого паперу стандартного формату, який починається словами: «До Ради Міністрів Української PCP копія: Митрополиту Київському і Галицькому Філарету, Патриаршому Екзарху України КЛОПОТАННЯ…» і закінчується словами: «…що й стверджуємо нашими підписами». Нижче рукописним текстом як на першому, так і на другому аркуші написано барвником синього кольору «ЛУК’ЯНЕНКО Олександр Григорович» і нерозбірливий підпис. Крім того, нижче в лініях проставлені цифри «2, 3, 4, 5». Перший і другий примірники надруковані на друкарській машинці під копірувальний папір чорного кольору.

Автор цього «клопотання» нібито від імені «віруючих християн міста Чернігова», до яких зараховує і себе, під виглядом турботи про віруючих та справедливість в нашому суспільстві наклепницьки твердить, що начебто віруючим чиняться «перепони здійснення служби Божої та релігійних обрядів» з боку радянської влади. Ці надумані автором «перепони» він називає «дискримінацією». А наприкінці свого клопотання, знову ж таки нібито від імені віруючих, вимагає відкрити ще одну церкву в місті Чернігові.

В цілому в цьому документі містяться наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний та суспільний лад.

8. Машинописний текст на одному аркуші білого паперу стандартного формату, який починається словами: «ЕКЗАРХУ Київському, Галицькому і всієї України ФІЛАРЕТУ ЗВЕРНЕННЯ…» і закінчується словами: «…від церкви».

В «Зверненні» від імені віруючих (православних християн) під виглядом турботи про дотримання «законності і справедливості» в нашій країні пропонується офіційно дозволити вести релігійну пропаганду.

Документ за змістом ідейно-шкідливий.

9. Рукописний текст на