Леся Найденко - Тисяча причин для розлучення, Леся Найденко

Ще трішки постояла на вулиці, вгамувала нерви, й тільки після цього зайшла у дім. Єгор якраз займався збиранням нашого ліжка.

- Ти якась сумна… - помітив коханий, хоча я намагалась не показувати справжніх емоцій. – І під час вечері майже не їла.

Він приладнав на місце останню ламель та поклав зверху матрац. Алілуя, нарешті до мене повернеться нормальний сон!

- Не їла, бо не хочу стати схожою на Соню. Ти бачив? Вона ледве на табуретці поміщається.

- Ну і що? Це її не псує, навіть навпаки.

Він що безсмертний такими словами розкидатись? Та безпечніше засунути голову у пащеку крокодила, ніж похвалити зовнішність іншої жінки у присутності своєї.

- Ти натякаєш, що тобі подобається її фігура? – мій голос лунав, мов з потойбіччя.

- Ні, я кажу прямо: ти дарма до неї прискіпуєшся. Не треба рівняти всіх під один стандарт. Комусь подобаються фітоняшки, а комусь… соковиті жінки.

- Соковиті?! Жир – це не сік. Жир – це купа проблем зі здоров’ям.

- А ще жир – це груди, - посміхнувся Єгор.

Прозвучало як камінь у мій город.

- Груди, які вона потім заправлятиме у шорти, щоб не спотикатися через них. Дуже естетично!

Єгор важко зітхнув. Обійшов мене, дістав з валізи комплект постільної білизни та став стелити ліжко. Його мовчання мене ще більше вибісило. Це вже зараз я розумію, що прагнула скандалу тільки заради того, аби виплеснути образу на свекруху та Соню, а тоді мозок працював у спрощеному режимі: бачиш мужика – задовби його повністю.

- Я буду спати окремо, - ага, провокація рівня «шопопало». Кращого я не вигадала, бо була дуже втомлена. Може, якби не простояла цілий день рачки на городі, то мала б більше сил на дискусії.

В Єгора очі на лоба полізли.

- Чого це раптом?

- Раптом? Ти тут розповідаєш, яка крута фігура в іншої дівчини. Думаєш, мене це збуджує?

- Тань, ти з дуба впала? Я навіть не згадував про Соню, ти сама почала цю розмову!

- Але ти її захищаєш.

- Так, захищаю. І буду захищати, - він подивився на мене з виразом суворого татуся, - бо ти поводишся неадекватно.

- Це як?

- Нагадуєш мені злу дівчинку, яка намагається підняти самооцінку, ображаючи інших.

- З моєю самооцінкою все гаразд!

- Тоді навіщо ти постійно порівнюєш себе з Сонею?

- Бо… Вона запала на тебе!

- Мячня! – він скуйовдив волосся руками. Зняв сорочку й втомлено повалився на ліжко. – Спершу мені на роботі мозок виносять, а потім ти добиваєш…

- Я нічого не вигадую! Вона прямим текстом сказала, що ти поспішив з одруженням! Сказала це мені, твоїй дружині!

- Ну і що? – коханий посміхнувся, і моє серце на мить розтануло. – Мама теж так думає, але з нею у тебе хороші відносини, правда ж?

- Офігенні.

- Ну ось. Не зважай на інших! Є ти і я, - він узяв мене за руку. – А інше нас не цікавить.

- Але… - я сіла поряд з ним. – Мене напружує, що поряд з тобою постійно крутитиме задом секс-бомба місцевого масштабу. Тим паче яку й ти вважаєш симпатичною.

- У Вінницькому офісі теж було багато симпатичних дівчат, та мені ніхто окрім тебе не потрібен. Я кохаю тільки тебе.

Хм… А в цьому є зерно логіки. Я кілька разів бувала на їхніх корпоративах, там дійсно гарних краль не злічити.

- Чесно?

- Присягаюсь!

Нехай скандалу не вийшло, але результатом я все одно була задоволена. Коханий витримав тест на стійкість. А ще він був такий звабливий в одних джинсах…

- А давай разом приймемо ванну? - здалась остаточно. - Я зроблю тобі масаж, допоможу розслабитись…

- Інша річ, - промуркотів Єгор. 

Тепла водичка пахла кокосовим молоком, ніжна пінка огортала в обійми, а мерехкотіння свічок налаштовувало на романтичний лад. Я зручно вмостилась біля Єгора, насолоджуючись його близькістю. Мені катастрофічно не вистачало таких моментів… Цих п’янких дотиків, довгих поцілунків, що плавно перетікали в прелюдію чогось більшого.

- Я для кого воду з криниці в душ заливала?! – почулось з-за дверей. – Літо надворі, а вона бойлер ганяє!

Реальність вдарила цеглиною по голові.

- Мам, йди спати! – гаркнув Єгор. – Я заплачу за комуналку.

- А… то ти, синку… - голос свекрухи відразу став медово солодким. – Та купайся, купайся. Я думала, то Таня знову три годити ноги бриє. Знаєш, вона в тебе така неекономна! Ти бачив ту гору косметики у ванній? Та в мене за все життя стільки не назбиралося б.

Я закотила очі.

- Якщо вам заздрісно, то можу щось подарувати! – вигукнула у відповідь.

Здається, Тамару Петрівну шокувало, що у ванній Єгор був не сам, тому вона швидко спетляла, залишивши нас у спокої. Шкода, та з нею пішов й увесь інтимний настрій.

- Розслабилися, називається…

Єгор виліз із води, обмотався рушником та подав мені руку.

- Чекатиму на тебе у спальні, - він поцілував мене у плече. – Не затримуйся.

- Добре.

Я намастила тіло олією. Протерла запітніле дзеркало й подивилась на своє відображення. Дивно… Я завжди пишалась своєю фігурою, а тут вона раптом здалась… якоюсь не соковитою. І ребра стирчать, коли дихаю, і стегна випирають… та й щоки позападали. Може, дійсно треба набрати кілька кілограмів? Заодно буде нагода оновити гардероб!

З цією думкою я поторохтіла кістками в нашу кімнату.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно